Перейти до вмісту

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі)

Координати: 50°41′15.69″ пн. ш. 24°27′52.23″ сх. д. / 50.6876917° пн. ш. 24.4645083° сх. д. / 50.6876917; 24.4645083
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці

50°41′15.69″ пн. ш. 24°27′52.23″ сх. д. / 50.6876917° пн. ш. 24.4645083° сх. д. / 50.6876917; 24.4645083
СтатусПам'ятка архітектури місцевого значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
Розташуванняс. Орищі, Павлівська сільська громада, Луцький район, Волинська область
КонфесіяПравославна церква України
ЄпархіяВолодимир-Волинська єпархія
Тип будівліцерква
Матеріалцегла
бляха
Побудовано на коштигромади
Засновано1936 Редагувати інформацію у Вікіданих
Будівництво1935 — 1936
АдресаУкраїна, Волинська область, Луцький район, Павлівська сільська громада, Орищі
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі) (Україна)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі). Карта розташування: Волинська область
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі) (Волинська область)
Мапа

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Покрови Пресвятої Богородиці — чинна мурована парафіяльна церква у селі Орищі Павлівській сільській громаді Володимирського району Волинської області. Пам'ятка архітектури місцевого значення (Охоронний №149-м). Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії Православної церкви України[1]. Престольне свято на Покрова Пресвятої Богородиці.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1932 році в Орищі згоріла стара дерев'яна церква. 1935 року замість згорілої парафіяни почали зводити нову муровану церкву, але вже на іншому місці у східній частині села.

Осячення нової церкви відбулося восени 1936 року.

1962 року церкву було закрито і знято з реєстру. Церкву комуністична влада планувала перетворити у зерносховище.

У 1989 році віряни отримали дозвіл на відновлення богослужінь у церкві. 7 жовтня 1989 року відбулось перше богослужіння у поновленій церкві відбулося.

10 березня 2019 року «активісти» з УПЦ МП провели збори, на яких було присутньо близько 60 осіб, і переважна більшість учасників прийняли рішення не переходити у Православну Церкву України «допоки усі світові помісні православні церкви не визнають ПЦУ»[2].

У квітні 2022 року на зборах парафіян було прийнято рішення про перехід у лоно Православної Церкви України[3].

4 квітня 2022 року парафіяни звернулися з проханням прийняти їх у лоно ПЦУ до Управління єпархії ПЦУ, і спископ Володимир-Волинський і Турійський Матфей (Шевчук) задовольнив їхнє прохання[4].

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква мурована, у плані тридільна однобанна.

Біля церкви знаходиться дерев'яна шатрова дзвіниця, збудована на чотирьох дерев'яних палях.

На парафіяльному цвинтарі знаходиться дерев'яна каплиця.

Настоятелі

[ред. | ред. код]
  • о. Маркевич (1935 — ?)
  • о. Криворотко (1946 — 1947)
  • о. Мартинюк (1947 — 1948)
  • о. Антоній Канєвський (1947 — 1951)
  • о. Євфимій Приварський (1951 — ?)
  • о. Ярослав Ярошко (1989 — ?)
  • о.Олег Кликоцюк (? — ?)
  • о.Олександр Ляшук (? — ?)
  • о. Іоанн Щербан (? — 2022)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]