Перейти до вмісту

Церква Покрови Божої Матері (Сокілець)

Координати: 48°52′57″ пн. ш. 25°24′14″ сх. д. / 48.8825° пн. ш. 25.403888888889° сх. д. / 48.8825; 25.403888888889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці)

48°52′57″ пн. ш. 25°24′14″ сх. д. / 48.8825° пн. ш. 25.403888888889° сх. д. / 48.8825; 25.403888888889
СтатусПам'ятка архітектури місцевого значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняЦерква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці), травень 2016
КонфесіяПЦУ
ЄпархіяТернопільська єпархія ПЦУ
Матеріалдерево
Церква Покрови Божої Матері (Сокілець). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Божої Матері (Сокілець)
Церква Покрови Божої Матері (Сокілець) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Покрови Божої Матері у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Покрови Божої Матері — дерев'яна сакральна споруда в селі Сокілець (нині Чортківського району Тернопільської області). Парафія і храм Бучацького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України. Церква колишнього Сокілецького монастиря.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 112)[1].

Історія

[ред. | ред. код]
Фасад церкви
Вигляд на село і церкву з боку с. Жнибороди

Село, монастир та церква неодноразово зазнавали нападів татар, які їх руйнували. За наказом[2] Яна Потоцького, сина одного з доброчинців монастиря — генерального подільського старости Стефана Потоцького, побудовано нову монастирську церкву. Вона збудована на масивній скелі, що звисає над крутим схилом правого берега р. Стрипи.

У 1819 році цісар Франц II підписав розпорядження про передачу монастиря оо. василіянам у Бучачі, монастирську церкву віддали капеланії в с. Губин.

Парохом церкви, зокрема, був о. Іван Галібей.[3]

Монастирський іконостас (1743 року) досліджував, зокрема, Олег Чуйко.[4]

Пам'ятка

[ред. | ред. код]

Є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 112).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
  2. так у джерелі
  3. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. ??.
  4. Культура монастирів Галичини в констексті суспільно-істоичних процесів XVI—XIX ст. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]