Нові Петликівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нові Петликівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070210011493
Облікова картка Нові Петликівці 
Основні дані
Засноване 1806 року
Населення 666 осіб
Територія 2.430 км²
Густота населення 274.07 осіб/км²
Поштовий індекс 48405
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056Координати: 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056
Водойми р. Вільховець
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Вебсторінка novip.tk
Староста Делійовський Василь Петрович
Карта
Нові Петликівці. Карта розташування: Україна
Нові Петликівці
Нові Петликівці
Нові Петликівці. Карта розташування: Тернопільська область
Нові Петликівці
Нові Петликівці
Мапа
Мапа

CMNS: Нові Петликівці у Вікісховищі

Нові́ Пе́тликівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Вільховець, на північному сході району. Населення 666 осіб (2001).

Підпорядковувалося колишній Новопетликівській сільраді. Розташоване за 18 км від центру громади і найближчої залізничної станції Бучач.

Працює ЗОШ.

Назва

[ред. | ред. код]

Назву села можна було б взяти від слова «Петрик», а його «р» під впливом польської мови перейшло на «л». Найімовірніша назва села походить від слова «петля». Петля, зашморг на аркані чи мотузка носити сіно, солому, ріща, — це був би корінь назви. Імовірно, тут виробляли петлі з лика й волосіння.

Іншою версією є походження назви Петликівці від нащадків Петлика. Корінь — формант пет — в давнину означав літати, звідси петелиця (рос.) — тола, петеліске (балт.) — метелик. Отже, Петлик можна пояснювати, як загальне літаючий, або конкретне поляр, пасічник.

За переказами старожилів ще однією версією назви села є назва, що походить від слова «питлювати» або «молоти». Адже у Старих Петликівцях на річці Стрипа був млин. Сюди возили молоти і жителі нашого села Нові Петликівці.

Географія

[ред. | ред. код]

За Зеленою, у яру, під лісом, криються від людського ока та від подільських вітрів і сніговиць Старі Петликівці.

На північно — східних полях від Старих Петликовець трохи далі від тернопільської траси на рівнинній території виросли Нові Петликівці. Сьогодні територія села займає 321 га з кількістю дворів 214.

Історія села

[ред. | ред. код]
Петликівці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

«Slovnik Geograficzny…» із 1887 року подає, що Петликівці — це селище в степу. Лежить воно на південних границях струсівських степів, які тепер заорані.

З розповіді жителя села Знака Дмитра Григоровича 1923 року народження Нові Петликівці були засновані в 1805—1810 роках. Про це він знає від свого батька.

В той час на полях, які сьогодні належать Новим Петликівцям, були селянські наділи Старих Петликовець, Білявинець, Осівець, Бобулинець, а також тут були панські поля.

Першими заселили село Добрянські, Романчуки з Романівки і Луці з Бобулинець. Поселилися вони на місці сучасної вулиці Шкільної. Потім прийшли сюди жити Неділеньки, Єднаки, Знаки з Білявинець, Приймаки, Мулики, Литвинки зі Старих Петликовець, Яцишин, Вонсяки, Когути з Бобулинець, Явнюки, Теленюки з Осівець, Крушельницькі з Киданова.

Також селилися тут люди, які працювали в панів форналями (слугами). Вони брали шлюб і залишалися вже у Нових Петликівцях. Це Романіви із Зубреця і, звичайно, інші.

На місці сучасної вулиці Фільвароцька був фільварок графа Коритовського. Звідси і назва вулиці. Сам граф жив у Заліщиках, а тут були його поля. На полях люди відробляли панщину до 1848 року, безпосередньо керували господарством посесори.

У західній частині села виросла вулиця Киданівська, мабуть тому, що розміщена вона в сторону сусіднього села Киданів.

Вздовж північно — східної частини села простягаються луги, що і стало приводом назви вулиці Лугової. Ця вулиця заселилася найпізніше. З переселенням до села поляків виникла вулиця Варшавська. Тут жили Домбровські, Мишковські, Домські, Гречинські.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[1].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[2].

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610168, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 661 99.25%
російська 3 0.45%
румунська 1 0.15%
болгарська 1 0.15%
Усього 666 100%

Релігія

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Працювали

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  3. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  4. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]