Нові Петликівці
| село Нові Петликівці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070210011493 
|
| Облікова картка | Нові Петликівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1806 року |
| Населення | 666 осіб |
| Територія | 2.430 км² |
| Густота населення | 274.07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48405 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°9′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. |
| Водойми | р. Вільховець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Вебсторінка | novip.tk |
| Староста | Делійовський Василь Петрович |
| Карта | |
  Нові Петликівці | |
 Нові Петликівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Нові́ Пе́тликівці — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на північному сході району. Населення 666 осіб (2001).
Підпорядковувалося колишній Новопетликівській сільраді. Розташоване за 18 км від центру громади і найближчої залізничної станції Бучач.
Працює ЗОШ.
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Вересень 2024) |
Назву села можна було б взяти від слова «Петрик», а його «р» під впливом польської мови перейшло на «л». Найімовірніша назва села походить від слова «петля». Петля, зашморг на аркані чи мотузка носити сіно, солому, ріща, — це був би корінь назви. Імовірно, тут виробляли петлі з лика й волосіння.
Іншою версією є походження назви Петликівці від нащадків Петлика. Корінь — формант пет — в давнину означав літати, звідси петелиця (рос.) — тола, петеліске (балт.) — метелик. Отже, Петлик можна пояснювати, як загальне літаючий, або конкретне поляр, пасічник.
За переказами старожилів ще однією версією назви села є назва, що походить від слова «питлювати» або «молоти». Адже у Старих Петликівцях на річці Стрипа був млин. Сюди возили молоти і жителі нашого села Нові Петликівці.
За Зеленою, у яру, під лісом, криються від людського ока та від подільських вітрів і сніговиць Старі Петликівці.
На північно — східних полях від Старих Петликовець трохи далі від тернопільської траси на рівнинній території виросли Нові Петликівці. Сьогодні територія села займає 321 га з кількістю дворів 214.
 | Цей розділ може містити оригінальне дослідження. (вересень 2024) |
«Slovnik Geograficzny…» із 1887 року подає, що Петликівці — це селище в степу. Лежить воно на південних границях струсівських степів, які тепер заорані.
З розповіді жителя села Знака Дмитра Григоровича 1923 року народження Нові Петликівці були засновані в 1805—1810 роках. Про це він знає від свого батька.
В той час на полях, які сьогодні належать Новим Петликівцям, були селянські наділи Старих Петликовець, Білявинець, Осівець, Бобулинець, а також тут були панські поля.
Першими заселили село Добрянські, Романчуки з Романівки і Луці з Бобулинець. Поселилися вони на місці сучасної вулиці Шкільної. Потім прийшли сюди жити Неділеньки, Єднаки, Знаки з Білявинець, Приймаки, Мулики, Литвинки зі Старих Петликовець, Яцишин, Вонсяки, Когути з Бобулинець, Явнюки, Теленюки з Осівець, Крушельницькі з Киданова.
Також селилися тут люди, які працювали в панів форналями (слугами). Вони брали шлюб і залишалися вже у Нових Петликівцях. Це Романіви із Зубреця і, звичайно, інші.
На місці сучасної вулиці Фільвароцька був фільварок графа Коритовського. Звідси і назва вулиці. Сам граф жив у Заліщиках, а тут були його поля. На полях люди відробляли панщину до 1848 року, безпосередньо керували господарством посесори.
У західній частині села виросла вулиця Киданівська, мабуть тому, що розміщена вона в сторону сусіднього села Киданів.
Вздовж північно — східної частини села простягаються луги, що і стало приводом назви вулиці Лугової. Ця вулиця заселилася найпізніше. З переселенням до села поляків виникла вулиця Варшавська. Тут жили Домбровські, Мишковські, Домські, Гречинські.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[2].
З 11 грудня 2020 року належить до Бучацької міської громади[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610168, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 444 виборці, явка 53,38%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 18,45%, за «Європейську Солідарність» — 17,60%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 17,17%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 45,69%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 12,07%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 10,78%[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 661 | 99.25% |
| російська | 3 | 0.45% |
| румунська | 1 | 0.15% |
| болгарська | 1 | 0.15% |
| Усього | 666 | 100% |
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1890, УГКЦ, кам'яна)
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1991, ПЦУ, кам'яна)
- у селі учителем працював Володимир Гаврилишин — український юрист, учитель, краєзнавець і активіст;
-
Дорога в село -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ -
Статуя Божої Матері -
Символічна могила Борцям за волю України
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Єднак Т., Яворський Г. Нові Петликівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 640. — ISBN 966-528-199-2.
- Приймак М., Уніят В. Нові Петликівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 625—626. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Petlikowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 24. (пол.) — S. 24. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |