Церква Різдва Богородиці (Шерешово)
| Церква Різдва Богородиці біл. Царква Нараджэньня Маці Божай | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg)
| ||||
| 52°33′17″ пн. ш. 24°12′51″ сх. д. / 52.55472183° пн. ш. 24.21416664° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь  | |||
| Розташування | смт Шерешово | |||
| Конфесія | Греко-католицизм | |||
| Тип | православний храм | |||
| Перша згадка | 1517 рік | |||
|
Основні дати: 1517 — перша згадка 1760 — перебудована 1960-ті — зруйнована | ||||
| Стан | зруйнована | |||
  Церква Різдва Богородиці Церква Різдва Богородиці (Білорусь) | ||||
 | ||||
Церква Різдва Богородиці, (біл. Царква Нараджэньня Маці Божай) — колишня греко-католицька церква в смт Шерешово, Пружанський район, Берестейська область, Білорусь. Відома з початку XVI століття, у 1760 році була перебудована. Зруйнована в радянську добу. Була видатною пам'яткою дерев'яної архітектури Біловіського регіону.
Перші згадки про церкву відносяться до 1517 року, коли берестейський війт Ян Абрамович, одружений з дочкою власника Шерешова Юрія Іллініча, зробив пожертву на церкву. У 1760 році церква була перебудована.
У 1803 році згоріла стара плебанія. Завдяки старанням ксьондза Антонія Прибишевича (пол. Antoni Przybyszewicz) і князя Адама Чорторийського вона була відновлена.
У 1818 році церкві належали три каплиці: власна в Шерешові, а також у Краснику і Ялові.
З 1833 року і протягом наступних 15-ти в церкві вів богослужіння білоруською мовою викладач Вільнюського університету Михась Бобровський. В цей час тут знаходилось напристольне Євангеліє кінця XV — початку XVI століть. Тепер це Євангеліє разом з образами з іконостасу церкви зберігаються у Національному художньому музеї Білорусі.
З 1839 року шерешівська парафія була переведена в православ'я, а церква переосвячена на честь Успіння Богородиці.[1]Під час польського домінування на цій території церква була закинута.[2]
На початку 1960-х років церква була зруйнована радянською владою, а деревина з неї була використана для будівництва хатин у Пружані.[3]
В описі 1725 року відзначено добрий стан дерев'яних стін, новий дах з ґонту, купол з великим хрестом; навколо будинку різьблений круговий ґанок «старосвітської моди». Дзвіниця стояла окремо. У церкві знаходилися позолочений деісус, різьблені царські ворота з євангелістами і зображенням Святої Вечері. З лівого боку різьблений вівтар із зображенням святих Петра і Павла; Великий вівтар із зображенням трьох святителів; а також інші неідентифіковані зображення на дереві і полотні.[4]
В описі 1757 року вказуються різьблений вівтар Петра і Павла з стовпчиками, карнизами та іншим різьбленням і двома ангелами.
Уявлення про вигляд церкви після перебудови можна отримати з джерел 1809 року: мала шість колін, купол-сигнатуру, вкрита ґонтом. Вхід в церкву через одне з двох захристь. Перед пресвітером галерея теслярської роботи. На хорах з балясинами ручної роботи поставлений різьблений великий вівтар біля Дароносиці. Вівтар розписаний різними фарбами, з лівого його боку розташований жертовник із зображенням Матері Божої з Ісусом на руках. Різьблені царські ворота позолочені, а місцями — посріблені; на них вирізьблені зображення чотирьох євангелістів і Благовістя. Коло воріт знаходяться два вівтарі з менсами: правий із зображенням Ісуса Христа Милосердного, лівий — із зображенням Божої Матері.[4]
Іконостас та напристольне Євангелія Прачистенської церкви зберігаються в Національному художньому музеї. Становить інтерес зображення типу «Народження Христове», яке трактується як «Поклоніння волхвів». Яслі з Дитям поставлені на високій підставці, за якою знаходиться Йосип. Марія сидить поруч на невидимому кріслі. Фігури королів менші за розмірами, без головних уборів, на правому краю картини.[5]
Цікавість становить також «Благовіщення» на одному з двох образів, які можна тлумачити як «Передблаговіщення». На картині зображена Марія в момент молитви, закутана у блакитний хітон і червоний мафорій. Вона дивитися в небо, звідки з веселкового сегменту виступає рука, що благословляє. На другому образі цього типу розташування фігур традиційне, а до голови Марії линуть три променя від Святого Духа.[6]
У 1799 році біля церкви було споруджено дзвіницю. Дзвіниця була збудована без єдиного цвяха, на ній вибито надпис з датою будування: «Roku 1799 mca iula dnia 27 (Року 1799 після Христа, липня дня 27-го)».
Дзвіниця — пам'ятка стилю класицизму, двох'ярусна, квадратна в плані (5,3x5,6 м), заввишки 18 м. Нижній ярус збудований з брусів у «лапу», верхній (дзвін) зроблений з восьми стійок з криволінійними покосами та різьбленою огорожею.[7]
З 1990 року дзвіниця перебуває в консервації. Внесена до державного списку історико-культурних коштовностей Республіки Білорусь.
- ↑ [1] [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] Развіццё культу Беззаганнага Зачацця Маці Божай у Беларусі
- ↑ Dr. Michał Marczak. Przewodnik po Polesiu. — Brześć nad Bugiem : Polskie Towarzystwo Krajoznawcze, 1935. — С. 45.
- ↑ [2][недоступне посилання] Деревня Шерешево (Беловежская пуща): После восстания Кастуся Калиновского здесь вешали арестованных повстанцев
- ↑ [4] [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.] «І нарадзіла Сына свайго…» Сюжэты Божага Нараджэння ў старабеларускім мастацтве
- ↑ [5][недоступне посилання з липня 2019] «І пачула голас…» Сюжэты Звеставання ў беларускім мастацтве
- ↑ [6] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Дойлідства Беларусі. Частка 6 (Р—Я)
- Наталля Пракаповіч. Летапіс духоўнасці: праваслаўная архітэктура Пружаншчыны // Рэха Берасцейшчыны. — кастрычнік 2010. — № 1 (4). — С. 4—5.
- Пружанський район
- Споруди Берестейської області
- Дерев'яні церкви Білорусі
- Білоруська греко-католицька церква
- Культові споруди, побудовані в XVI столітті
- Церкви Різдва Пресвятої Богородиці
- Втрачені пам'ятки Білорусі
- Зруйновані комуністами церкви
- Дзвіниці
- Історико-культурні цінності Республіки Білорусь
- Архітектура класицизму в Білорусі