Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта)
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
.jpg) Церква Різдва Пресвятої Богородиці | |
| 48°16′57″ пн. ш. 24°33′45″ сх. д. / 48.28250° пн. ш. 24.56250° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Івано-Франківська область, Ворохта |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Олекси Довбуша,1 смт Ворохта |
| Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
  Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта) (Україна) | |
 | |
 Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Це́рква Різдва́ Пресвято́ї Богоро́диці — дерев'яна церква, яка знаходиться у смт Ворохта, Івано-Франківської області. Розташована у північній частині селища, на вершині пагорба, вона є своєрідною візитівкою Ворохти й унікальним одним із найдавніших храмів Гуцульщини.
Саме ця ворохтянська церква, цілісно дерев'яна і по-справжньому «гуцульська», вважається найдосконалішою за формою та архітектурними пропорціями. Будівля храму, що характерно для гуцульської школи — хрещата в плані, із одним центрально розташованим верхом. Чотири зруби (бабинець, вівтар і два бічні рамена), які прилягають до просторого, високого й добре освітленого четверика нави, помітно поступаються йому за висотою й мають прямокутну, витягнуту в поздовжньому напрямку форму. Майже рівновеликі рамена просторового хреста є меншими за висотою від центрального зрубу і завершуються двосхилими дахами з фронтонами та невеличкими маківками з хрестами над причілками. Завдяки художніми засобам, досконалому співвідношенню пропорцій, вдалому розташуванню та підвищеній кам'яній основі — внутрішній простір церкви, при більш ніж скромних розмірах, вражає своєю висотною урочистістю, особливо у порівнянні із собі подібними присадкуватими будівлями церков. Піддашшя храму, кріплене на фігурних кронштейнах — наче парасолька, візуально створює гармонійний перехід від землі до вертикальних стін та завершення будівлі. Стіни похилені до середини ще раз підтверджують історичну старовину храму.
В інтер'єрі церкви Різдва Богородиці збереглися настінні розписи XIX ст. У дзвіниці досі діє невеличкий музей. А от богослужіння у храмі, у часи незалежності, відродилося завдяки монахам Студитського Уставу (УГКЦ) із с. Дора.
Історія створення святині суперечлива й неоднозначна, оскільки одні історики датують споруду XVIII ст., інші ж 1615 р. Проте переважна більшість згадок сходяться у твердженні, що церкву побудовано у с. Яблуниця, а вже згодом у 1780 р. перенесено до Ворохти на місце над новим цвинтарем. Незважаючи на понад двохсотлітню історію храму (зокрема професійну реставрацію 1979 р.) його первісна композиція збереглася незмінною й донині. Це один із найвеличніших храмів, хоча і найменший за розмірами серед типових гуцульських будівель. У давнину, по традиції, навколо церкви Різдва Богородиці був цвинтар, вхід на який франкований двома величезними каменями. Існує думка, що це так звані «менгіри» — своєрідна ритуальна огорожа, камені, якими здавна позначали священні місця.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 235).[1]
-
Центральній вхід до церкви -
Церковний музей -
Загальний вигляд
.jpg)
.jpg)
- Церква Різдва Богородиці у Ворохті [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниця XVIII ст. [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Слободян В. Шедеври української сакральної дерев’яної архітектури. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 53.
- Флис Світлана. Оберіг для поколінь ворохтян. — Гуцульський калєндар. — 2020. — С.50-52.
- ↑ Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
