Координати: 49°37′3″ пн. ш. 23°17′46″ сх. д. / 49.61750° пн. ш. 23.29611° сх. д. / 49.61750; 23.29611
Очікує на перевірку

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Зарайське)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Назва на честь: Різдво Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 2013 рік.

49°37′3″ пн. ш. 23°17′46″ сх. д. / 49.61750° пн. ш. 23.29611° сх. д. / 49.61750; 23.29611
Типцерква
Країна Україна
РозташуванняЗарайське
Самбірський район
Львівська область
Тип будівліцерква
Архітектурний стильдерев'яна архітектура
ХудожникІван Медицький
Матеріалдерево
Побудовано на коштигромади
Перша згадка1894
Будівництво1894
АдресаЗарайське, вул. Центральна
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Зарайське). Карта розташування: Україна
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Зарайське)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Зарайське) (Україна)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Зарайське). Карта розташування: Львівська область
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Зарайське)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Зарайське) (Львівська область)
Мапа

CMNS: Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — дерев'яна греко-католицька церква у селі Зарайське на Самбірщині.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — пам'ятка архітектури національного значення: охоронний № 1409/1, дзвіниця: охоронний №1409/2[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Зарайську збудована у 1634 році, і належить до числа найбільш унікальних і давніх пам'яток українського середньовічного будівництва.

У 1850 році церква була відремонтована. В 1930-х роках гонтові покриття замінили на цинковану бляху.

З 1957 по 1989 роки церква Різдва Пресвятої Богородиці стояла нечинною.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці була внесена до списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави 6 вересня 1979 року.[2]

Церква належить до числа сакральних споруд з бойківськими рисами давньої бойківської архітектури.

Як видно з світлин дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Зарайську перебуває у занедбаному, аварійному стані.

Мешканцям села такий антикваріат не потрібен, тому і кинули його напризволяще. Сьогодні престижно мати просторий мурований храм навіть у невеличкому селі. На рівні районної влади були пропозиції перевезти церкву у Дрогобич як музейний експонат, але громада Зарайська не дозволила, бо планує облаштувати церкву-музей на місці.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Зарайському деревяна, тризрубна, одноверха будівля, завершена наметовим пірамідальним верхом. У церкві збережений різьблений чотирьохярусний іконостас. Створений він в кінці XVII ст. майстрами з художнього осередку, що був у Судовій Вишні. За попередніми обстеженнями, очевидно малярство цього іконостасу виконав іконописець Іван Медицький, котрий проживав у м. Самборі.

Поряд з церквою розташована дерев'яна, квадратова в плані, стовпова дзвіниця збудована у 1850 році.

Іконопис є грубо перемальований у більш пізніші часи під час чергових поновлень та потребує довготривалих реставраційних робіт по усуненню пізніших замалювань, що не мають жодної мистецької цінності. Архітектурні форми різьбленого і позолоченого декору цього іконостасу є теж самобутніми не лише в контексті європейської культури але і безпосередньо в мистецтві України.

Особливо уваги тут заслуговує пластика мистецько вишуканих форм царських врат в роботі над котрими найбільш традиційно виявлявся талант давніх різьбярів. Так само мистецько цінними у середині церкві є і інші збережені ікони та вівтарики XVIII — ХІХ ст.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Здійснення комплексних ремонтно-реставраційних робіт на дерев'яній церкві Різдва Пресвятої Богородиці 1634 р. (охоронний № 1409) в с. Зарайське Самбірського району Львівської області. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-20 у Wayback Machine.]
  2. Рада Міністрів УРСР Постанова від 6 вересня 1979 р. № 442. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 4 грудня 2016. [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]