Перейти до вмісту

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка)

Координати: 49°46′54″ пн. ш. 36°15′37″ сх. д. / 49.78167° пн. ш. 36.26028° сх. д. / 49.78167; 36.26028
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Різдвяно-Богородицький храм
49°46′54″ пн. ш. 36°15′37″ сх. д. / 49.78167° пн. ш. 36.26028° сх. д. / 49.78167; 36.26028
Тип спорудицерква Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Україна Редагувати інформацію у Вікіданих, c. Костянтівка, Зміївський район
Кінець будівництване пізніше 1690
Зруйновано1963
Відбудовано2014
НалежністьУкраїнська православна церква (Московський патріархат), Ізюмська єпархія, Зміївський благочинний округ
ЄпархіяІзюмська єпархія УПЦ МП Редагувати інформацію у Вікіданих
АдресаХарківська область, Зміївський район, c. Костянтівка, вул. Донець-Захаржевського, 35
ЕпонімРіздво Пресвятої Богородиці Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтkonstantovka.prihod.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка). Карта розташування: Україна
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка) (Україна)
Мапа

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — православна церква у селі Костянтівка, Зміївський район, Харківська область. Входить до Зміївського округу Ізюмської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату).

Сучасна церква, є перебудованим сільським клубом (клуб побудовано за радянських часів) який освячено 13 вересня 2014 року. Але з XVII століття, у селі (на той час слободі) існувала попередня Різдво-Богородицька церква, яка була зруйнована в 1963 році (богослужіння були заборонені комуністами у 1930-х).

Історія храму

[ред. | ред. код]
Різдвяно-Богородицька церква 2017 року
Різдвяно-Богородицька церква 2014 року, дзвіниця ще відсутня
Різдвяно-Богородицька церква 1914 року

Перший храм на честь Різдва Богородиці побудований у слободі Костянтинівка (назва яка використовувалася до 1932 року) не пізніше 1690 року.

Згідно зі Сповідним розписом за 1737 рік при Костянтинівській Різдва Богородиці церкви було: духовних 24 чоловік., 26 жінок; підданих черкасів поміщика Михайла Захаржевського: а) рядових козаків 118 чоловік., 104 жінок; б) посполитих черкасів 290 чоловік., 218 жінок; в) працівників 6 чоловік., 2 жінки; г) богаделенних 10 чоловік., 4 жінки.

У 1798 році власник села надвірний радник Андрій Михайлович Донець-Захаржевський побудував новий кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці, на місці старої дерев’яної церкви. Храм розташовувався неподалік від маєтку Донець-Захаржевських. Архітектором був Ярославський Петро Антонович, Харківський міський архітектор[1][2]. Під храмом було розміщено родинну крипту для поховання представників родини Донець-Захаржевських. Лукомский Г. К. у книзі «Старовинні садиби Харківської губернії» надає опис храму і зазначає його подібність до храму в Бабаях. Храм мав красивий ампірний іконостас.

Син будівника церкви, Дмитро Андрійович добудував до дзвіниці ще один дерев’яний поверх з годинником.

З 30-х років ХХ століття (після приходу до влади комуністів) богослужіння в храмі припиняються.

У 1963 році постраждалий у Другу світову війну храм, був остаточно зруйнований. На місці зруйнованого храму було побудовано сільську школу, а крипту було замуровано.

Довгий час в селі був відсутній храм, а найближчий храм був у селі Борова. У липні 2012 року селищною радою під храм було віддано будівлю місцевого клубу. Поки проводилися роботи з перебудови будівлі під храм і ремонтні роботи, в будівлі відбувалися молебні та панахиди по суботах і неділях і в святкові дні. Ремонт та облаштування храму і прилеглої території проводяться й досі.

9 серпня 2013 року було зареєстровано Костянтівську релігійну громаду. Настоятелем був призначений ієрей Сергій Петрович Пронников. Перша Божественна Літургія була здійснена у Великодню ніч 5 травня 2013 року. На будівлю храму було встановлено купол.

У 2016 році до храму було добудовано дзвіницю. На 2017 рік продовжуються оздоблювальні роботи.

Дані по кліру храму Різдва Пресвятої Богородиці взяті з Харківських календарів.

Священики

[ред. | ред. код]
  • Яворницький Андрій (?-1791)
  • Корнільєв Григорій Спиридонович (?-1897-1902-?)
  • Корнільєв Іоанн Григорович (?-1903)
  • Секірський Михайло (1903-1904-?)[3]
  • Місце вакантне (1906)
  • Полтавцев Олександр Тимофійович (?-1908-1917-?)
  • протоієрей Бородаєвський Михайло Васильович (10.06.1927-3.04.1929) [4]

9 серпня 2013 року - відновлення громади

  • Пронніков Сергій Петрович (з 2013)

Псаломщики

[ред. | ред. код]
  • Бутков Іван Александрович (1887-1906-?)[3]
  • Кононенко Матвій Стефанович (?-1908-1917-?)

Церковні старости

[ред. | ред. код]
  • Дерев'янко Роман (1899-1904-?)[3]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
  2. Православные храмы и монастыри Харьковской губернии 1681—1917. Альбом-каталог. — Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. ISBN 978-966-8246-73-9
  3. а б в Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — С. 229.(рос. дореф.)
  4. Святыня Нововодолажчины. По благословенню Высокопреосвященнейшего Никодима, митрополита Харьковского и Богодуховского. — Х : Прапор, 2008. — С. 66. — ISBN 978-966-8690-87-7.(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]