Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка)

Різдвяно-Богородицький храм
Різдвяно-Богородицький храм
	49°46′54″ пн. ш. 36°15′37″ сх. д. / 49.78167° пн. ш. 36.26028° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна , c. Костянтівка, Зміївський район
Кінець будівництва	не пізніше 1690
Зруйновано	1963
Відбудовано	2014
Належність	Українська православна церква (Московський патріархат), Ізюмська єпархія, Зміївський благочинний округ
Єпархія	Ізюмська єпархія УПЦ МП
Адреса	Харківська область, Зміївський район, c. Костянтівка, вул. Донець-Захаржевського, 35
Епонім	Різдво Пресвятої Богородиці
Вебсайт	konstantovka.prihod.ru
	Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка) (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — православна церква у селі Костянтівка, Зміївський район, Харківська область. Входить до Зміївського округу Ізюмської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату).

Сучасна церква, є перебудованим сільським клубом (клуб побудовано за радянських часів) який освячено 13 вересня 2014 року. Але з XVII століття, у селі (на той час слободі) існувала попередня Різдво-Богородицька церква, яка була зруйнована в 1963 році (богослужіння були заборонені комуністами у 1930-х).

Історія храму

Перший храм на честь Різдва Богородиці побудований у слободі Костянтинівка (назва яка використовувалася до 1932 року) не пізніше 1690 року.

Згідно зі Сповідним розписом за 1737 рік при Костянтинівській Різдва Богородиці церкви було: духовних 24 чоловік., 26 жінок; підданих черкасів поміщика Михайла Захаржевського: а) рядових козаків 118 чоловік., 104 жінок; б) посполитих черкасів 290 чоловік., 218 жінок; в) працівників 6 чоловік., 2 жінки; г) богаделенних 10 чоловік., 4 жінки.

У 1798 році власник села надвірний радник Андрій Михайлович Донець-Захаржевський побудував новий кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці, на місці старої дерев’яної церкви. Храм розташовувався неподалік від маєтку Донець-Захаржевських. Архітектором був Ярославський Петро Антонович, Харківський міський архітектор^[1]^[2]. Під храмом було розміщено родинну крипту для поховання представників родини Донець-Захаржевських. Лукомский Г. К. у книзі «Старовинні садиби Харківської губернії» надає опис храму і зазначає його подібність до храму в Бабаях. Храм мав красивий ампірний іконостас.

Син будівника церкви, Дмитро Андрійович добудував до дзвіниці ще один дерев’яний поверх з годинником.

З 30-х років ХХ століття (після приходу до влади комуністів) богослужіння в храмі припиняються.

У 1963 році постраждалий у Другу світову війну храм, був остаточно зруйнований. На місці зруйнованого храму було побудовано сільську школу, а крипту було замуровано.

Довгий час в селі був відсутній храм, а найближчий храм був у селі Борова. У липні 2012 року селищною радою під храм було віддано будівлю місцевого клубу. Поки проводилися роботи з перебудови будівлі під храм і ремонтні роботи, в будівлі відбувалися молебні та панахиди по суботах і неділях і в святкові дні. Ремонт та облаштування храму і прилеглої території проводяться й досі.

9 серпня 2013 року було зареєстровано Костянтівську релігійну громаду. Настоятелем був призначений ієрей Сергій Петрович Пронников. Перша Божественна Літургія була здійснена у Великодню ніч 5 травня 2013 року. На будівлю храму було встановлено купол.

У 2016 році до храму було добудовано дзвіницю. На 2017 рік продовжуються оздоблювальні роботи.

Клір

Дані по кліру храму Різдва Пресвятої Богородиці взяті з Харківських календарів.

Священики

Яворницький Андрій (?-1791)
Корнільєв Григорій Спиридонович (?-1897-1902-?)
Корнільєв Іоанн Григорович (?-1903)
Секірський Михайло (1903-1904-?)^[3]
Місце вакантне (1906)
Полтавцев Олександр Тимофійович (?-1908-1917-?)
протоієрей Бородаєвський Михайло Васильович (10.06.1927-3.04.1929) ^[4]

9 серпня 2013 року - відновлення громади

Пронніков Сергій Петрович (з 2013)

Псаломщики

Бутков Іван Александрович (1887-1906-?)^[3]
Кононенко Матвій Стефанович (?-1908-1917-?)

Церковні старости

Дерев'янко Роман (1899-1904-?)^[3]

Цікаві факти

Згідно з «Історико-статистичного опису Харківської єпархії» (Філарет) в Костянтинівській Різдвяно-Богородичній церкві знаходилася чудодійна ікона Казанської Божої Матері. Після того як функціонування церкви було припинено в 1930-ті роки, все церковне начиння, так само й ікона Казанської Божої Матері, безслідно зникли.

Примітки

↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
↑ Православные храмы и монастыри Харьковской губернии 1681—1917. Альбом-каталог. — Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. ISBN 978-966-8246-73-9
↑ ^а ^б ^в Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — С. 229.(рос. дореф.)
↑ Святыня Нововодолажчины. По благословенню Высокопреосвященнейшего Никодима, митрополита Харьковского и Богодуховского. — Х : Прапор, 2008. — С. 66. — ISBN 978-966-8690-87-7.(рос.)

Джерела

Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: вид. «Кроссроуд», 2009. — 288 с. ISBN 978-966-8759-66-6
Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. Под ред. Н.А. Твойницкаго. — СПб. : Типографія «Общественная польза», 1905. — С. 249 – 403с.(рос. дореф.)
Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния,(репринтное издание). Под ред. проф. В.И. Талиева. — Х. : Издательство САГА, 2007. — С. 326 - 346. — ISBN 978-966-2918-26-7.(рос.)
Православные храмы Харьковской губернии 1681-1917 гг. Альбом-каталог /Ред. А.Ф. Парамановъ. — Х. : Харьковский частный музей город ской усадьбы, 2007. — С. 21 - 346. — ISBN 978-966-8246-73-9.(рос.)

Посилання

Сайт Костянтівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт Ізюмської єпархії [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.]
Храм Різдва Пресвятої Богородиці на сайті Ізюмської єпархії [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.]

[1] Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]

[2] Православные храмы и монастыри Харьковской губернии 1681—1917. Альбом-каталог. — Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. ISBN 978-966-8246-73-9

[:0-3] а ^б ^в Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — С. 229.(рос. дореф.)

[4] Святыня Нововодолажчины. По благословенню Высокопреосвященнейшего Никодима, митрополита Харьковского и Богодуховского. — Х : Прапор, 2008. — С. 66. — ISBN 978-966-8690-87-7.(рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]