Перейти до вмісту

Церква Санта-Марія-делла-Віта

Координати: 44°29′36″ пн. ш. 11°20′41″ сх. д. / 44.4933477° пн. ш. 11.3446092° сх. д. / 44.4933477; 11.3446092
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Санта-Марія-делла-Віта
Головний фасад церкви Санта Марія делла Віта, фото 2019 р.
44°29′36″ пн. ш. 11°20′41″ сх. д. / 44.4933477° пн. ш. 11.3446092° сх. д. / 44.4933477; 11.3446092
Тип спорудицерква
історична будівляd
святилище
музей релігіїd[1] і museum of a public entityd[1]
РозташуванняІталія Італія, Болонья, Емілья-Романья
АрхітекторДжованні Баттіста Бергонцоні, купол — Антоніо Галлі да Бібієна за проектом когось з династії Террібілья, головний фасад — Луїджі Леонід Бертолацці у 1905 р.
СкульпторАлессандро Альгарді (скульптури святих), Ніколо дель Арка (теракотова група «Оплакування Христа», шість фігур натурального розміру), Альфонсо Ломбарді (теракотова група «Оплакування Христа» з чотирнадцяти фігур), Джуліо Чезаре Конвенті (скульптури святих)
ХудожникДжованні Франческо Бецці, вівтар «Мадонна з немовлям і святими» та інші
Початок будівництва1687
Кінець будівництва1787, головний фасад лише 1905 року.
Висота52 м[2]
Стильбароко
Належністькатолицизм
ЄпархіяRoman Catholic Archdiocese of Bolognad
Станнаціональна спадщина Італіїd[3][4]
Адресаvia Clavature 8-10, I-40124 Bologna
Оригінальна назваітал. Santuario di Santa Maria della Vita
ЕпонімДіва Марія
Церква Санта-Марія-делла-Віта. Карта розташування: Італія
Церква Санта-Марія-делла-Віта
Церква Санта-Марія-делла-Віта (Італія)
Мапа
CMNS: Церква Санта-Марія-делла-Віта у Вікісховищі

Церква Санта-Марія-делла-Віта (італ. Santa Maria della Vita) — барокова церква в історичному центрі Болоньї.

Архітектори та історія побудови

[ред. | ред. код]
Вигляд куполу з інтер'єру. Санта-Марія-делла-Віта, Болонья, фото 2007 р.

На цьому місці були підмурки якихось споруд. З міркувань економії каміння підмурків були використані для нового храму. Церкву створили за проєктом архітектора Джованні Баттіста Бергонцоні (1628-1692) в бароковому стилі. Був використаний модний на той час еліпс замість прямокутної нави. Первісна церква не мала купольного склепіння, котре вибудували лише 1787 року, а його висота становила п'ятдесят два метри. Це одна з найбільших за висотою церков Болоньї.

Церква тривалі десятиліття не мала розробленого головного фасаду, що був відсутнім до початку XX століття. Головний фасад створили лише 1905 року за кошти священика Раффаеле Мареджані (1832-1899). Мареджані подбав не тільки про фінансування головного фасаду церкви, а й про лікарню Маджоре (остання була вибудувана на вулиці Ріва ді Рено). Лікарню вибудували за проектом Луїджі Леоніда Бертолацці, як і головний фасад для цієї церкви.

Флагеланти в Болоньї

[ред. | ред. код]
Див. також: Флагелантство

Війни, смерті від епідемій, постійні стреси головували в житті людей середньовіччя. Нестабільна атмосфера і постійна загроза життю калічили і швидко формували психічно нестабільних людей. Лише церква обіцяла зцілення, втуху, обіцяла хоч якийсь захист і мізерну допомогу та підтримку. Нестабільна атмосфера постійно спонукала до пошуків виходу. Одним з них і став рух флагелантів, осіб, що цілеспрямовано карали самі себе за гріхи, прилюдно б'ючи себе батогами. Рух флагелантів (або батутті за італійською) виник у місті Перуджа 1260 року з ініціативи декотрого вірного Раньєро Фазані і швидко поширився Італією. Докотився рух флагелантів і до Болоньї. На згадку про ревних католиків і фанатиків в святилищі був створений другий поверх «dei battuti», а серед картин і твори, присвячеі цим крайнім і неоднозначним подіям у Болоньї.

Музей при храмі

[ред. | ред. код]

При храмі на новому етапі створили невеличкий музей, що висвітлює зусилля по наданню помочі хворим, чим теж опікувались священики храму. Адже тут діяла лікарня Маджоре.

Скульптури в храмі

[ред. | ред. код]

Вимоги Контрреформації переорієнтували барокову стилістику на вражаючу пишність і значні візуальні ефекти декору. Все це притаманно і декору церкви. В куполі створені скульптурні зображення чотирьох сивіл (пропочиць) роботи Луїджі Аккісті з Форлі (1745 - 1823). Луїджі Аккісті як скульптор навчався в болонській художній академії Климентина і працював тут до власної смерті.

В добу бароко більшість скульпторів Італії перейшла не на вирізання скульптур з деревини, а на висікання скульптур з каменю, котрим так багаті гори країни. Але висікання з каменю значно уповільнило виготовлення замовлених скульптур. Так римський скульптор Алессандро Альгарді встиг створити для храму лише дві скульптури святих Прокла та Петронія, а скульптор Джуліо Чезаре Конвенті скульптури святих Франциска Ассізького та Домініка. Але справжню славу храмовим скарбам принесла теракотова група роботи Ніколо дель Арка, емоційний градус якої сягнув вищих щаблів барокової патетики.

  • Ніколо дель Арка, Оплакування Христа, фото 2018 р.
    Ніколо дель Арка, Оплакування Христа, фото 2018 р.
  • Ніколо дель Арка, несамовита в горі Марія Магдалина, фото 2016 р.
    Ніколо дель Арка, несамовита в горі Марія Магдалина, фото 2016 р.
  • Ніколо дель Арка, несамовита в горі Марія Магдалина (її рука), фото 2016 р.
    Ніколо дель Арка, несамовита в горі Марія Магдалина (її рука), фото 2016 р.
  • Ніколо дель Арка, загальний вигляд фігури Марії Магдалини, фото 2014 р.
    Ніколо дель Арка, загальний вигляд фігури Марії Магдалини, фото 2014 р.

Скарби мистецтва в храмі

[ред. | ред. код]
  • В болоньї випадає сніг. Сан-Петроніо та Санта-Марія-делла-Віта, фото 2009 р.
    В болоньї випадає сніг. Сан-Петроніо та Санта-Марія-делла-Віта, фото 2009 р.
  • Головний вівтар церкви Санта-Марія-делла-Віта, фото 2020 р.
    Головний вівтар церкви Санта-Марія-делла-Віта, фото 2020 р.
  • Скульптурний декор в куполі роботи
    Скульптурний декор в куполі роботи
  • Сивіла, котру вважали прочицею появи Христа та типовому місці євангелістів, церкви Санта-Марія-делла-Віта, фото 2007 р.
    Сивіла, котру вважали прочицею появи Христа та типовому місці євангелістів, церкви Санта-Марія-делла-Віта, фото 2007 р.
  • Бічний вівтар «Мадонна зі святими». Фото 2016 р.
    Бічний вівтар «Мадонна зі святими». Фото 2016 р.
  • Фото 2007 р.
    Фото 2007 р.
  • Фото 2016 р.
    Фото 2016 р.

Орган в храмі

[ред. | ред. код]

Орган храму розташований поряд з вівтарем. Був створений 1867 року майстром Джузеппе Германді. Попередниками цього органу були музичні інструменти Джуліано Чипрі 1578 року та майстрів Франческо з Доменіко Траєрі 1698 року.

Галерея фото

[ред. | ред. код]
  • Фото 2014 р.
    Фото 2014 р.
  • Фото 2012 р.
    Фото 2012 р.
  • Церква Санта-Марія-делла-Віта в панорамі міста Болонья, фото 2017 р.
    Церква Санта-Марія-делла-Віта в панорамі міста Болонья, фото 2017 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
  2. ↑ https://bbcc.regione.emilia-romagna.it/pater/loadcard.do?id_card=153097
  3. ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
  4. ↑ а б Tourer.it
  5. ↑ Biblioteca Salaborsa — Biblioteca Salaborsa.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Giovanni Sassu, Oratorio di Santa Maria della Vita, Bologna, Costa, 2001
  • Graziano Campanini e Simona Ruvoli (a cura di), Guida al complesso monumentale di Santa Maria della Vita. Santuario, Museo, Oratorio, Bologna, Editrice Compositori, 2006.
  • Bologna Welcome. Abgerufen am 11. Februar 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Санта-Марія-делла-Віта


Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_Санта-Марія-делла-Віта&oldid=44218188