Перейти до вмісту

Церква Святого архистратига Михаїла (Сопіт)

Координати: 49°08′44″ пн. ш. 23°22′52″ сх. д. / 49.145638888889° пн. ш. 23.381222222222° сх. д. / 49.145638888889; 23.381222222222
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Святого архистратига Михаїла
Назва на честь: Архангел Михаїл

49°08′44″ пн. ш. 23°22′52″ сх. д. / 49.145638888889° пн. ш. 23.381222222222° сх. д. / 49.145638888889; 23.381222222222
Типцерква і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняСопіт
КонфесіяУГКЦ
ЄпархіяСамбірсько-Дрогобицька (Сколівський деканат)
Будівництво1836
Церква Святого архистратига Михаїла (Сопіт). Карта розташування: Львівська область
Церква Святого архистратига Михаїла (Сопіт)
Церква Святого архистратига Михаїла (Сопіт) (Львівська область)
Мапа

CMNS: Церква Святого архистратига Михаїла у Вікісховищі

Церква Святого архистратига Михаїла в с. Сопіт — греко-католицька церква у селі Сопіт Сколівського району Львівської області України. Стара дерев'яна будівля церкви була зведена у 1836 році, мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 1501-М), згоріла 14 лютого 2009 році. На її місці місцева громада відбудувала нову, муровану церкву.

Історія

[ред. | ред. код]

Дерев'яну церкву в селі Сопіт збудували в 1836 році[1][2] (втім, в шематизмах зустрічається інший рік побудови — 1838[3][4], іноді — 1831[5]). Церква у Сопоті підпорядковувалася Сколівському деканату Львівської архієпархії греко-католицької церкви. Станом на 1903 рік парафія нараховувала 751 особу[4], на 1914 рік — 782 особи[3], на 1924 рік — 715 осіб[5]. При церкві діяла однокласна українська школа[5] (заснована 1912 року).

14 лютого 2009 року дерев'яна церква згоріла[6], також пожежа знищила старовинний іконостас, проте місцевим мешканцям удалося врятувати деякі ікони та частину церковного майна[7]. Вже в липні того ж року на згарищі почалося будівництво нової, цього разу великої мурованої церкви, наріжний камінь освятив 26 липня владика Ярослав (Приріз)[7]. Будівництво завершилося в листопаді 2011 року, новозбудовану церкву освятили 23 листопада. У храмі встановили новий іконостас, виконаний майстром Михайлом Головчаком із Старосамбірщини[8].

Стара церква у Сопоті була дерев'яною, тридільною, однозрубною і належала до хатнього типу церков. В межах даного типу церква святого Михаїла належала до рідкісної підгрупи церков із примітивним плануванням: до квадратної у плані нави прилучалися рівні за шириною і також квадратні (або прямокутні) у плані вівтар і бабинець, формуючи таким чином єдиний прямокутний у плані об'єм[9]. Зокрема, церква у Сопоті у плані складалася з трьох рівних квадратів[10]. Будівлю церкви оперезало високе піддашшя на стовпах[11], вкривав церкву двосхилий дах[12] із гранчастим світловим ліхтарем із шатровим завершенням.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ПИКУ, 1987, с. 338.
  2. Драган, 1937, с. 147.
  3. а б Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархіи Львовской на рокъ 1914. — Л., 1913. — С. 334.
  4. а б Шематизм гр.-кат. духовенства Львівської архієпархії на рік 1903. — 1903. — С. 271.
  5. а б в Шематизм гр.-кат. духовенства Львівської архієпархії на рік 1924. — 1924. — С. 223.
  6. На Львівщині минулого року горіли три церкви. zaxid.net. Zaxid.net. 14 січня 2011. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 29 квітня 2020 року.
  7. а б У с. Сопіт, на Сколівщині, розпочато будівництво нового храму. sde.org.ua. Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ. 29 липня 2009 року. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 29 квітня 2020 року.
  8. На Сколівщині освячено храм на честь архистратига Михаїла. sde.org.ua. Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ. 23 листопада 2011 року. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 29 квітня 2020 року.
  9. Драган, 1937, с. 50.
  10. Драган, 1937, с. 56.
  11. Драган, 1937, с. 71.
  12. Драган, 1937, с. 73.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Михайло Драган. Українські деревляні церкви. Частина перша — текст. — Л., 1937.
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР (каталог-справочник) / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — К. : Наукова думка, 1987. — 735 с. — 13500 прим.