Церква Святої Параскеви П'ятниці (Олійникова Слобода)
| Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці | |
|---|---|
 | |
49°52′55.87″ пн. ш. 30°19′22.13″ сх. д. / 49.88219° пн. ш. 30.32281° сх. д. | |
| Статус | Пам'ятка архітектури щойно виявлена |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Олійникова Слобода Узинська міська громада Білоцерківський район Київська область |
| Конфесія | Православна церква України |
| Єпархія | Переяславсько-Вишневська єпархія |
| Тип будівлі | церква |
| Архітектурний стиль | дерев'яна архітектура |
| Архітектор | Володимир Ніколаєв |
| Матеріал | дерево, бляха |
| Побудовано на кошти | громади |
| Прийнято рішення про будівництво | 1899 |
| Будівництво | 1903 — 1910 |
  Церква Святої Параскеви П'ятниці (Олійникова Слобода) (Україна)  Церква Святої Параскеви П'ятниці (Олійникова Слобода) (Київська область) | |
 | |
 Церква Святої Параскеви П'ятниці у Вікісховищі | |
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці — чинна дерев'яна церква у селі Олійникова Слобода на Київщині[1]. Щойно виявлена пам'ятка архітектури. Парафія належить до Білоцерківського благочиння Переяславсько-Вишневської єпархії Православної церкви України.
Церква знаходиться у центральній частині села Олійникова Слобода.
Перша церква у селі Олійникова Слобода відома від 1808 року, коли Іван Черняк, кріпак Браницьких, з дозволу митрополита Серапіона, перевіз свою стару дерев'яну хату на цвинтар та облаштував у ній каплицю. 1857 року каплицю перебудовано під церкву Святої великомучениці Параскеви П'ятниці. У 1883 році поряд з церквою споруджено дзвіницю.
У 1903-1910 роках, за проектом архітектора Володимира Ніколаєва, було споруджено теперішню дерев'яну церкву Святої Параскеви П'ятниці. 1910 року церкву освячено.
Під час комуністичної окупації у церкві були розібрані бані, а будівля кілька десятиліть використовувалась як зерносховище.
4 грудня 2022 року відбулись збори парафіян, на яких усі парафіяни одноголосно проголосували за вихід з УПЦ Московського патріархату та перехід до Православної церкви України[2].
Церква одноверха, тризрубна, безбанна, з двома цибулеподібними маківками на четвериках над навою та бабинцем.
У церкві три входи. Крім головного входу до бабинця, є входи до нави, через прибудований присінок, та вівтаря.
Завдяки своєму орнаментальному оздобленню церква є одним з унікальних зразків дерев'яної архітектури Київщини.
- Дванадцять маршрутів Київщиною: путівник / авт. тексту і фото Р. Маленков, О. Година. — Київ: Грані-Т, 2008. — 104 c.: фотоіл. — ISBN 978-966-465-136-0
- ↑ А. І. Шушківський. Олійникова Слобода // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. Т. 24.
- ↑ У Білоцерківському районі ще одна церква вийшла з московського патріархату
- Церква св. Параскеви, 1910, арх. Володимир Ніколаєв «Дерев'яні храми України»
