Церква святого Теодосія Печерського (Горішня Слобідка)
Церква святого Теодосія Печерського (Горішня Слобідка) | ||||
---|---|---|---|---|
Церква УГКЦ | ||||
Тип | церква | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Горішня Слобідка | |||
Конфесія | УГКЦ | |||
Будівництво | 1995 | |||
Церква святого Теодосія Печерського у Вікісховищі |
Церква святого Теодосія Печерського в Горішній Слобідці — парафія і храм греко-католицької громади Монастириського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Горішня Слобідка Чортківського району Тернопільської области.
Ймовірно, греко-католицька парафія села була утворена ще в першій половині XVIII століття — через кілька років після заснування села в 1710 році (перша писемна згадка) і належала до парафії м. Монастириська. Перша згадка про парафію с. Горішня Слобідка як самостійну, але все ж дочірню, датується 1868 роком, коли в селі було збудовано перший храм. Тоді вона була греко-католицькою і такою залишилася до 1946 року. Це була дерев'яна церква, споруджена як капличка Святого Теодосія Печерського. Будівництвом керував Гнат Гнатів.
У 1956 році державна влада церкву закрила. У 1960-х роках з невідомих причин біля церкви виникла пожежа. Лише дивом уціліла дерев'яна церква, завдяки жителю села Івану Урану. Радянська влада будь-яким способом хотіла знищити церкву, але завдяки зусиллям тодішнього голови колгоспу Бориса Ливкуна і тодішнього голови сільської ради Михайла Геда церква в селі збереглася.
Відколи в селі закрили церкву, багато парафіян відвідували міську церкву.
Багато людей, які вважали себе греко-католиками, пішли в підпілля. Монахиня Стефанія Василів запрошувала для проведення богослужінь та уділення Святих Тайн о. Павла Василика, о. Василія Семенюка та инших, які таємно відправляли в неї в хаті, а потім упродовж 15 років відправляли в хаті О. Старик та в хаті Ганни Парацій. Так тривало до 1988 року Тоді у селі відкрили церкву в підпорядкуванні РПЦ. 31 грудня 1988 року на сільському цвинтарі відбулося перше відкрите богослужіння (майже за рік до легалізації УГКЦ). Ного відправив єпископ Павло Василик. Після Служби Божої було освячено хрест.
У наступні роки тут починають діяти уже дві конфесії РПЦ і УГКЦ. Православна громада, яка тепер належить до Монастириського деканату Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ, залишила за собою дерев'яний греко-католицький храм, який діяв з 1868 року, а греко-католицька громада, утворена в 1990 році, почала збирати кошти на будову власної церкви.
Будівництво церкви греко-католики розпочали в лютому 1994 року. Будовою керували В. Било, І. Старик, а також О. Парацій.
У побудові храму брала участь уся громада, а також мешканці із сусідніх сіл. Завершили будівництво в 1995 році. Архітектор — Михайло Нетриб'як, автор іконостасу та розписів — Володимир Василик. До того часу відправи відбувалися в тимчасово спорудженій капличці біля могили УСС, а також у капличці на подвір'ї діючої церкви.
У листопаді 1994 року відбулося перше богослужіння в церкві, будівництво якої не було завершеним.
10 серпня 1997 року владика Михаїл Сабрига, тодішній правлячий архиєрей Тернопільської єпархії, освятив церкву Святого Теодосія Печерського і уділив ієрейські свячення о. Івану Савпцькому.
При парафії діють: братство «Матері Божої Неустанної Помочі», Вівтарна дружина.
-
Храм ПЦУ
-
Храм УГКЦ
- УГКЦ
- о. Захарій Полляшецький (1894—1919),
- о. Любомир Бєлінський (до 1938),
- о. Палагіцький і о. Сингалсвич (до 1945),
- о. Володимир Ржсвський (до 1947),
- о. Костянтин Висоцький (1947—1955),
- о. Нагірняк (1955—1956),
- о. Володимир Білінський (до 1978),
- о. Дем'ян Михайлишин (весна 1979—січень 1992),
- о. Григорій Петришин (1993),
- о. Василь Шайда (1993—1995),
- о. Петро Заліпа (1996),
- о. Ярослав Пилипів (1996—1997),
- о. Іван Савицький (з 11 вересня 1997).
- ПЦУ
- о. Микола Романів (2010-2024),
- о. Ростислав Петричук (з 20.06.2024).
- Парафія с. Горішня Слобідка. Церква святого Теодосія Печерського // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — 400 с. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.