Високе (Чортківський район)
| село Високе | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310050012641 
|
| Облікова картка | Високе |
| Основні дані | |
| Засноване | 1785 року |
| Населення | 1 314 осіб |
| Територія | 6.320 км² |
| Густота населення | 203.48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48312 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°8′34″ пн. ш. 25°0′38″ сх. д. / 49.14278° пн. ш. 25.01056° сх. д. |
| Водойми | р. Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Галич |
| Відстань до залізничної станції |
26 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Високе | |
 Високе | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Висо́ке (до 1965 року називалося Товстобаби) — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на сході району. До 2020 адміністративний центр сільради. Населення — 1314 осіб (2003).
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Вересень 2024) |
Про це написано в книзі «Євшан-зілля».
"Ще за Данила Галицького на лісовім Опіллю було село Кальники. Коли ж на нашу землю напали татари, то хлопців і жонатих забрали до війська для оборони Бучача. У селі осталися жінки та діти.
Дійшла вістка, що наближається орда татарська. Несподівано один загін ординців вдерся до села. І всі жінки кинулися, як львиці, на ворога. Не на життя, а на смерть, билися з клятими ординцями. Хто що схопив, брали для самооборони. Хто вила, хто косу, хто дручка ґудзуватого. Стягували гаками татарів з коней, били безпощадно.
Розгромили татар дощенту. А один ординець, поранений злегка дручком, вдав мертвого, вичекав вечора і заховався на дереві. Вночі жінки зібралися на майдані на раду і вирішили втекти з худобою до лісу, бо татари прийдуть скоро з помстою злющою. Кожна жінка вдяглася, взяла, що могла з одежі на себе, та ще в кишені — добра всякого. І з мішками ринули вони до лісу, як грубі товстуни.
Татарин з дерева пас їх очима. Доплентався він на третій день до орди. Доповів про рукопашну битву з товстими бабами. Лякав усіх, щоб більше у те село не забігали. — Хай милує вас великий Аллах, бо ті товстобаби страшні й нескоренні. Сам чортяка роги зломить, а тим товстобабам ради не дасть.
Довго під час нападів татари із страхом обминали село Кальники і прозвали його «злі Товстобаби». Набігали в цей край ще не одні ворожі полчища, обережно обминали село.
І приказка осталася: «Вважай, бо будеш битий, як татари в Товстобабах».
Перша писемна згадка — 1435 року[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі[2].
До 1939 діяли читальня «Просвіти» (від 1925), гурток «Рідної школи», товариство «Сільський господар», споживча кооператива.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[3]
Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610706, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 859 виборців, явка 54,83%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,00%, за «Європейську Солідарність» — 19,39%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 11,33%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 42,12%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 36,72%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 6,48%[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1400 осіб, з яких 635 чоловіків та 765 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1284 особи[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,77 % |
| російська | 0,16 % |
У селі працюють відділення зв'язку, 3 магазини.
Є церква святого Василія Великого (1925, дерев'яна; 2012, кам'яна), капличка (1999).
У селі споруджено пам'ятник (1968) і насипано братську могилу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, є символічна могила УСС (1991). 2015 — споруджено пам'ятник Тараса Шевченка
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний заклад.
У селі працюють Будинок культури, бібліотека, музеї історії села та краєзнавчий.
У селі діє амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, яке має поліклінічне відділення[10]. Також працює аптека.
- Мелетій Білинський (1921—2015) — український церковний діяч у Польщі, ієромонах-василіянин, протоігумен василіянської провінції у Польщі (1985—1989).
-
В'їзд у село -
Будинок культури -
Дерев’яна церква святого Василія Великого -
Дзвіниця церкви святого Василія Великого -
Пам’ятник воїнам, які загинули в роки Другої світової війни -
Церква Святого Василія Великого (2012)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.3, № 25. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини // misto.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- Комарницька М., Уніят В., Федечко І. Високе // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 34—35. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Дудас М., Лашта-Уніят Г. Високе // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 262. — ISBN 966-528-197-6.
- Toustobaby 1.) wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 438. (пол.)
- Село Товстобаби. 1980 р. П. Медведик у с. Товстобаби (тепер с. Високе) Монастирського р-ну. Терн. обл. від В. Вересняка, 54р.