Церква святих Сьомочисельників
Церква Святих Сьомочисельників | |
---|---|
42°41′23″ пн. ш. 23°19′40″ сх. д. / 42.68972° пн. ш. 23.32778° сх. д. | |
Тип споруди | церква православний храм і соборна мечеть[1] |
Розташування | Болгарія, Софія |
Архітектор | Сінан |
Засновник | Сулейман I Пишний |
Початок будівництва | 1528 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | Османська архітектура |
Належність | Православ'я |
Єпархія | Софійська єпархія БПЦ |
Епонім | Seven Slavic Saintsd |
Вебсайт | svsedmochislenitsi.com |
Церква святих Сьомочисельників у Вікісховищі |
Церква Святих Сьомочисельників у Софії — колишня «Чорна мечеть», зведена 1528 року за султана Сулеймана Пишного. Мечеть була квадратною в плані спорудою з куполом, вкритим свинцем. Народні чутки приписували її спорудження знаменитому зодчому Сінану. У подальшому за нею закріпилось ім'я Мехмеда-паші, хоча про його участь у зведенні споруди в джерелах не повідомляється.
Після звільнення Болгарії від турецького гніту Олександр Померанцев виступив 1901 року з пропозицією переобладнати закинуту мечеть на православну церкву, тим більше що деколи на її місці стояла жіноча обитель при Рильському монастирі. До реалізації цієї ідеї підключився прем'єр-міністр Петко Каравелов, який тут і знайшов свій останній притулок. Роботи з перебудови мечеті тривали тільки рік, й уже 27 липня 1903 року храм було освячено в ім'я «сьомочисельників» — святих Кирила, Мефодія та їх п'яти учнів.
Під час перебудови будівлі були розібрані старовинне медресе й мінарет з чорного граніту, який дав мечеті її назву. Традиційний для болгарської архітектури вигляд будівлі надають кутові куполи, дзвіниця й нартекс, спроектовані архітекторами Мілановим та Момчиловим. Під час будівельних робіт у підвалинах храму було розкрито фундаменти ранньохристиянської церкви, датованої V століттям, та більш стародавнього Асклепіуму.
- ↑ archINFORM — 1994.
- Сайт на храм «Свети Седмочисленици» [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] (болг.)
- Исторически фотографии на «Свети Седмочисленици» [Архівовано 14 червня 2012 у Wayback Machine.] (болг.)