Перейти до вмісту

Церква святих Сьомочисельників

Координати: 42°41′23″ пн. ш. 23°19′40″ сх. д. / 42.68972° пн. ш. 23.32778° сх. д. / 42.68972; 23.32778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Святих Сьомочисельників
42°41′23″ пн. ш. 23°19′40″ сх. д. / 42.68972° пн. ш. 23.32778° сх. д. / 42.68972; 23.32778
Тип спорудицерква
православний храм і соборна мечеть[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняБолгаріяСофія
АрхітекторСінан Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникСулейман I Пишний Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок будівництва1528
Будівельна системацегла Редагувати інформацію у Вікіданих
СтильОсманська архітектура Редагувати інформацію у Вікіданих
НалежністьПравослав'я
ЄпархіяСофійська єпархія БПЦ Редагувати інформацію у Вікіданих
ЕпонімSeven Slavic Saintsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтsvsedmochislenitsi.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Церква святих Сьомочисельників. Карта розташування: Болгарія
Церква святих Сьомочисельників
Церква святих Сьомочисельників (Болгарія)
Мапа
CMNS: Церква святих Сьомочисельників у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Святих Сьомочисельників у Софії — колишня «Чорна мечеть», зведена 1528 року за султана Сулеймана Пишного. Мечеть була квадратною в плані спорудою з куполом, вкритим свинцем. Народні чутки приписували її спорудження знаменитому зодчому Сінану. У подальшому за нею закріпилось ім'я Мехмеда-паші, хоча про його участь у зведенні споруди в джерелах не повідомляється.

Після звільнення Болгарії від турецького гніту Олександр Померанцев виступив 1901 року з пропозицією переобладнати закинуту мечеть на православну церкву, тим більше що деколи на її місці стояла жіноча обитель при Рильському монастирі. До реалізації цієї ідеї підключився прем'єр-міністр Петко Каравелов, який тут і знайшов свій останній притулок. Роботи з перебудови мечеті тривали тільки рік, й уже 27 липня 1903 року храм було освячено в ім'я «сьомочисельників» — святих Кирила, Мефодія та їх п'яти учнів.

Під час перебудови будівлі були розібрані старовинне медресе й мінарет з чорного граніту, який дав мечеті її назву. Традиційний для болгарської архітектури вигляд будівлі надають кутові куполи, дзвіниця й нартекс, спроектовані архітекторами Мілановим та Момчиловим. Під час будівельних робіт у підвалинах храму було розкрито фундаменти ранньохристиянської церкви, датованої V століттям, та більш стародавнього Асклепіуму.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]