Церква святого Миколая (Середнє Водяне, верхня)
| Церква святого Миколая | |
|---|---|
 | |
47°59′05″ пн. ш. 23°54′34″ сх. д. / 47.98472° пн. ш. 23.90944° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | с.Середнє Водяне Рахівський район Закарпатська область |
| Тип будівлі | церква |
| Архітектурний стиль | дерев'яна архітектура |
| Матеріал | дерево |
| Перша згадка | 1428 |
| Будівництво | 1428 |
  Церква святого Миколая (Середнє Водяне, верхня) (Україна) | |
 | |
 Церква святого Миколая у Вікісховищі | |
Церква святого Миколая («верхня», або «горішня») — дерев'яний храм, пам'ятка народної архітектури та монументального живопису 15—18 ст. у селі Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області. Її зруби вважаються найдавнішими в Україні.[1]
_%D0%B2_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%92%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96..JPG)
Збудована у 1428 році (за іншими даними, наприкінці 16 ст.), належить до найдавніших закарпатських храмів потиської групи. У 17 ст. добудовані зруби над опасанням усіх трьох частин споруди. Близько 1760 року проведено ремонт церкви і зведена каркасна вежа з шатровим верхом. Реставровано церкву 1968 року.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 208). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070041)[2].
Храм дерев'яний, тридільний, з рівноширокою навою та бабинцем, з гранчастим п'ятистінним вівтарем, збудована з дубових брусів. Усі об'єми вкриті високим двосхилим дахом та охоплені опасанням. Над бабинцем — висока вежа, вкрита строгим шатром, характерним для багатьох марамороських церков. З 1428 року, ймовірно, походять два дубові зруби.[3] Надбудову над зрубами відомий дослідник дерев'яних храмів Закарпаття М. Сирохман датує 1600 роком.[4] Дахи вкриті дерев'яним ґонтом. На південній та північній стінах бабинця збереглися вузькі вікна готичної стрілчастої форми. Цікавою особливістю є те, що двері влаштовано на південному фасаді.
В інтер'єрі знаходяться позолочений різьблений іконостас (18 ст.) та настінні розписи, які є визначними творами народного малярства 17 ст. У наві розміщені композиції на сюжети «Страстей Господніх», у бабинці збереглися фрагменти «Страшного суду», постаті святих, серед яких вміщений портрет ктитора храму священика Никоря. Особливим монументалізмом вирізняється розташований на склепінні образ Пресвятої Богородиці «Знамення», написаний у традиціях народного декоративного мистецтва.
Храм є унікальною пам'яткою закарпатської школи теслярської майстерності і разом з живописом належить до найдовершеніших творів в українському монументальному мистецтві.
- Церква святого Михаїла (Крайниково);
- Свято-Параскевський храм (Олександрівка);
- Миколаївська церква (Данилово);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Стеблівка)
- Церква святого Миколая (Сокирниця);
- Церква Введення Пресвятої Богородиці (Локіть).
- ↑ Шапіро О. Дерев'яні кораблі віри // Україна молода. — 2016. — № 114 (5107) (13 вер.). — С. 13. (Спадщина)
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Верхня Миколаївська церква
- ↑ М.Сирохман. 55 дерев'яних храмів Закарпаття, Грані-Т
- Жолтовський П. М. Монументальний живопис на Україні XVII—XVIII століть. — Київ, 1988.
- Історія українського мистецтва, т. 3. — Київ, 1968.
- Ковпаненко Н. Миколая Святого церква в с. Середнє Водяне // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 657. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Логвин Г. Н. По Україні. — Київ, 1968.
- Пам'ятки містобудування і архітектури Української РСР, т. 2 — Київ, 1985.
- Сирохман М. 55 дерев'яних храмів Закарпаття. — Грані-Т.
- Історія мистецтва народів СРСР, т. 3 — Москва, 1974. (рос.)
- Сліпченко Н. І. Розписи закарпатських дерев'яних храмів XVII—XVIII ст. і їх реставрація. — «Художня спадщина», 1983, вип. 8 (38) (рос.)
- Україна і Молдова. — Москва-Лейпциг, 1982. (рос.)
