Це солодке слово — свобода!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це солодке слово — свобода!
рос. Это сладкое слово — свобода!
Жанрдрама
РежисерВітаутас Жалакявічус
СценаристВалентин Єжов
Вітаутас Жалакявічус
У головних
ролях
Регімантас Адомайтіс
Ірина Мірошниченко
Іон Унгуряну
Оператор Володимир Нахабцев
Композитор В'ячеслав Овчинников
ХудожникЛеван Шенгелія
Кінокомпанія«Мосфільм»
Литовська кіностудія
Тривалість154 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1972
IMDbID 0199503

«Це солодке слово — свобода!» (рос. «Это сладкое слово — свобода!») — радянський художній фільм 1972 року, політичний детектив режисера Вітаутаса Жалакявічуса. Знятий за сценарієм Валентина Єжова і Вітаутаса Жалакявічуса кіностудією «Мосфільм», за участю Литовської кіностудії. Натурні зйомки проходили в Чилі незадовго до справжнього військового перевороту. В основу сюжету покладено реальні події: втеча у 1967 році трьох політв'язнів-комуністів — Гільєрмо Понсе, Помпейо Маркеса і Теодоро Петкова — з в'язниці Сан-Карлос у Венесуелі.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У неназваній латиноамериканській країні після перевороту до влади приходять військові. На вулиці виведена техніка, мирне населення піддається жорсткому терору. Прокочується хвиля арештів, в ув'язненні опиняються колишні сенатори — ліберали та комуністи. Патріоти, що знаходяться в підпіллі, розробляють план їх звільнення. На ім'я Франсіско і Марії Вардес купується невелика крамничка навпроти в'язниці. З її підвалу вирішено прокласти 90-метровий тунель. Три роки неймовірних зусиль, смертей і нервових зривів не проходять безслідно. В'язні втікають, але вже на волі не витримує серце старшого з них, сенатора Мігеля Каррери. Він помирає напередодні зустрічі з журналістами на одній з конспіративних квартир…

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]