Координати: 29°17′39″ пн. ш. 117°12′13″ сх. д. / 29.294167° пн. ш. 117.203611° сх. д. / 29.294167; 117.203611
Очікує на перевірку

Цзіндечжень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цзіндечжень
спр. китайська: 景德镇市
Основні дані
29°17′39″ пн. ш. 117°12′13″ сх. д. / 29.294167° пн. ш. 117.203611° сх. д. / 29.294167; 117.203611
Країна Китай
Регіон Цзянсі
Поділ
  • Changjiang Districtd, Zhushan Districtd, Fuliang Countyd, Лепін[d]
    • Площа 5262,17 км²
    Населення 1 673 200 осіб (2018)[1],
    1 618 979 осіб (2020)[2]
    Висота НРМ 35 м
    Міста-побратими Фаенца (20 квітня 2013)[3], Аріта, Сето, Ічхон, Чаоян (район), Округ Дунченd, Ізник[4]
    Телефонний код (+86) 0798
    Часовий пояс UTC+8
    GeoNames 1805679
    OSM r3224017  ·R
    Поштові індекси 333000
    Міська влада
    Вебсайт jdz.gov.cn
    Мапа
    Мапа
    Цзіндечжень. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Цзіндечжень
    Цзіндечжень
    Цзіндечжень (Китайська Народна Республіка)
    Цзіндечжень. Карта розташування: Цзянсі
    Цзіндечжень
    Цзіндечжень
    Цзіндечжень (Цзянсі)
    CMNS: Цзіндечжень у Вікісховищі

    Цзіндечжень (кит. 景德镇, трансліт. Jǐngdézhèn) — міська агломерація на північному сході провінції Цзянсі, Китайська Народна Республіка. Місто має площу 5263 км ², де мешкає бл. 1 530 000 осіб (на кінець 2004 р.)

    Історія

    [ред. | ред. код]
    Панорама сучасного міста

    Місто має добре документовану історії, котра налічує більш ніж 2 000 років. Цзіндечжень — уславлене в Китаї та в світі місто як «Порцелянова столиця». Близькість до річки Янцзи зробило місто важливим портом і відомим центром експорту ремісничої і порцелянової продукції в різні країни світу ще в сиву давнину.

    Місто виникло в долині між високими горами. Вони і виконували функцію природної фортеці, навіть в середньовіччя місто так і побудувало фортечних мурів. В роки династії Хань місто мало назву Сіньпін 新平, змінило кілька назв протягом династії Тан (Сіньчан 新昌, 621; Чаннань 昌南, 716). Сучасну назву місту було надано імператором Північної Сун Чжень-цзуном (правл. 997—1022), один з періодів правління якого (1004-7) мав девіз Цзін де 景德.

    В 19 ст. Цзіндечжень отримав статус окружного центра. По створенню Китайської Народної республіки він став окружним центром. 28 лютого 1982 року Цзіндечжень було включено до переліку двадцяти чотирьох національних, історично значущих і культурних центрів Китаю, що сприяло розвитку місцевої туристичної галузі.

    Порцелянова столиця країни

    [ред. | ред. код]
    «Таріль з драконом». Цзіндечжень, династія Цинь, доба імператора Кансі (1662—1722). Художній музей Азії, Сан-Франциско.

    Цзіндечженю надзвичайно пощастило на працьовитих мешканців та природні копалини. Неподалік були знайдені глинозем та каолін, головні речовини в рецептурі порцелянової сировини. Вони і обдаровані ремісники стануть головним багатством місцевості, бо приблизно з 1 століття нашої ери тут розпочато виробництво кераміки і, згодом, порцеляни. Удосконалення виробництва і печей приведуть до появи уславленої китайської порцеляни, відомої на всіх континентах. Її швидко оцінили феодали Китаю.

    Порцелянові майстерні Цзіндечженя були головними постачальниками китайських імператорів. Це були особливі вази з драконами, котрі мали по п'ять пазурів. Ніхто з громадян в феодальному Китаї не мав права володіти такими вазами.

    З китайською порцеляною познайомились португальські мореплавці і вивезли перші великі партії продукції в Західну Європу. Це породило моду на коштовну порцеляну, бо її наділяли магічними властивостями знешкоджувати отрути. Мода на китайську порцеляну роками підтримувалась і секретами її виготовлення, котрий століттями не розголошували. Порцеляну Цзіндечженя караванами везли в арабські країни, та так званим морським Шовковим шляхом в Індію і в Європу. Саме порцеляна Цзіндечженя сформувала уяву західноєвропейців про китайську порцеляну як таку, хоча в Китаї були і працювали й інші керамічні і порцелянові центри.

    Умовно порцеляну Цзіндечженя розділяли на:

    • білу
    • блакитну
    • багатоколірну тощо.

    Низ таких ваз і посуду не вкривали поливою. Саме на цих ділянках ставлять марки, які розпізнають знавці-митці і науковці. Вимоги до порцеляни майстерень Цзіндечженя були надзвичайні. Посуд з відхиленнями від стандарту оглядали і розбивали на місті. Археологи розкопали смітники і реставрували розбиті вази. Відтепер в музеях існують як «стандартні», так і нестандартні вази 12-14-18 століть.

    • М'яка порцеляна Цзіндечженя, «Рожева родина», 1736–1796 рр., період Куанлонг.
      М'яка порцеляна Цзіндечженя, «Рожева родина», 1736–1796 рр., період Куанлонг.
    • Розпис кобальтом, Цзіндечжень, середина 14 століття.
      Розпис кобальтом, Цзіндечжень, середина 14 століття.
    • Таріль з виноградним малюнком, династія Мін, 15 століття, Цзіндечжень, печі (Jiangxi). Британський музей.
      Таріль з виноградним малюнком, династія Мін, 15 століття, Цзіндечжень, печі (Jiangxi). Британський музей.
    • Ваза для вина з червоними карпами і водоростями, 16 століття, Цзіндечжень. Художній музей Волтерс.
      Ваза для вина з червоними карпами і водоростями, 16 століття, Цзіндечжень. Художній музей Волтерс.

    Сучасне порцелянове виробництво

    [ред. | ред. код]

    В 20 ст. виробництво місцевої кераміки і порцеляни не припинилось. В місті засновано і діє Порцляновий інститут Цзіндечжень (景德镇陶瓷学院). Це єдиний заклад вищої освіти у Китаї, який спеціалізується на вивченні порцеляни та вихованні фахівців порцелянового виробництва.

    Окрім порцелянового виробництва, приділяють увагу іншим галузям промисловості. Цзіндечжень — центр виробництва компресорів для холодильників, по випуску гелікоптерів, по видобутку мінеральних копалин тощо.

    Місцевий центр сільськогосподарської продукції

    [ред. | ред. код]

    Цзіндечжень і навколишні поселення — відомий центр сільськогосподарської продукції провінції Цзянсі. Тут збирають багаті врожаї рису, вирощують коттон, товарне зерно і свиней. Округ Фулян відомий вирощуванням чайних кущів і переробкою чайної сировини. Вирощування чайних кущів в провінції має давню традицію і відоме щонайменше одну тисячу років. Містечко Лепін — місцевий центр вирощування овочів, котрі вивозять також в інші регіони Китаю. Загальна кількість вирощених овочів досягла 620 000 тонн на 2007 рік. Городи містечка і округа Лепін за вказівкою Міністерства сільського господарства Китаю визнано демонстративними ділянками по вирощуванню екологічно чистої продукції.

    Адміністративно-теріторіальний поділ

    [ред. | ред. код]
    • Район Чанцзян (昌江区)
    • Район Чжушань (珠山区)
    • Місто Лепін (乐平市)
    • Повіт Фулян (浮梁县)

    Транспорт

    [ред. | ред. код]
    Схема авіаліній, котрі проходять через Цзіндечжень

    В 20 ст. зроблено усе можливе для перетворення міста в важливий транспортний вузол краю. Місто пов'язане з сусідніми і віддаленими містами не тільки по воді. На перші місця вийшли залізничні й повітряні сполучення

    Туристичні центри міста

    [ред. | ред. код]
    • Музей порцеляни Цзіндечженя
    • Сад китайської порцеляни
    • Керамічний центр Яолі поблизу міста

    Міста побратими

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ https://www.citypopulation.de/en/china/cities/jiangxi/
    2. ↑ 国务院第七次全国人口普查领导小组办公室 中国人口普查分县资料—2020 — 北京市: 中国统计出版社, 2022. — 983 с. — ISBN 978-7-5037-9772-9
    3. ↑ http://www.comune.faenza.ra.it/Citta/Rapporti-internazionali/Citta-gemellate/J-ngdezhen-Cina-20.04.2013
    4. ↑ https://www.iznik.bel.tr/sayfa/kardes-sehirler.html

    Джерела і посилання

    [ред. | ред. код]
    • Official site of Jingdezhen Government офіційний сайт уряду Цзіндечжень (англ. та китайською)
    • Curtis, Julia B., Stephen Little & Mary Ann Rogers, Trade taste and transformation, Jingdezhen porcelain for Japan, 1620—1645, New York, China Institute Gallery, 2006. ISBN 0-9774054-0-0
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цзіндечжень&oldid=41425477