Цзін-ван I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цзін-ван I
Імператор Китаю
544 — 520 до н. е.
Попередник: Лін
Наступник: Дао
 
Смерть: 520 до н. е.
Рід: Династія Чжоу
Батько: Лін-ван
Шлюб: Імператриця Муd
Діти: Дао-ван, Цзін-ван II, Принц Шоуd і Ван Цзічаоd

Цзін-ван (кит. трад.: 景王; піньїнь: Jĭng) — 12-й ван Східної Чжоу, син і спадкоємець Лін-вана. Був останнім правителем Чжоу періоду Чуньцю.

За його правління в державі панувала економічна розруха. Навіть продовольство доводилось купувати в сусудніх країнах. Перед смертю мав намір передати трон молодшому сину імператриці — Гай-гуну, але міністри наполягали на збереженні традиції й передачі трону старшому синові — Мен-гуну. також претензії на владу мав син від наложниці — Чао-гун. Зрештою Цзін-ван тяжко захворів, влада опинилася у сановника Бін Ці, що планувавзробити Чао новим володарем. 520 року до н.е. після смерті Цзін-вана I знать повалила Бін Ці, передавши трон Мен-гуну, що прийняв ім'я Дао-вана.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Michael Loewe, Edward L. Shaughnessy (1999). The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC. Cambridge University Press. с. 1148. Процитовано 6 січня 2019. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)