Перейти до вмісту

Цигиця Олена Леонідівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олена Цигиця
Олена Леонідівна Цигиця
Загальна інформація
Громадянство СРСР
 Україна
Народження8 квітня 1975(1975-04-08) (49 років)
Кривий Ріг
Зріст180 см
Вага70 кг
Alma materКриворізький державний педагогічний університет
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортужіночий гандбол
Спортивне званняЗаслужений майстер спорту України
КлубСпартак (Київ)
КомандаМотор
Нац. збірнаЖіноча збірна України з гандболу
Нагороди
орден княгині Ольги III ступеня
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Представник Україна Україна
Гандбол
Олімпійські ігри
Бронза Афіни 2004 У складі команди
Срібло Євро 2000 У складі команди

Олена Леонідівна Цигиця (8 квітня 1975, Кривий Ріг) — українська гандболістка, призер Олімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 8 квітня 1975 р. у Кривому Розі.

Вихованка тренерів Олександра і Валентина Осипових.

Закінчила Криворізький педагогічний університет, факультет біології.

Виступала за клуби: «Освіта» (Кривий Ріг), «Спартак» (Київ), «Мотор» (Запоріжжя), «Кометал» (Північна Македонія), «Смарт» (Кривий Ріг).

Багаторазова чемпіонка України та Македонії, володарка Кубка кубків («Мотор», 2001), Суперкубка Європи (2002). Фіналістка Ліги чемпіонів (2005) у складі «Кометала».

За збіру України виступала з 1998 по 2010 рік, всього в активі за національну команду - 202 матчі. Срібна призерка Чемпіонату Європи. Найкраща ліва напівсередня Євро-2000 та Чемпіонату Світу-2003. Володар бронзової медалі Олімпіади в Афінах .

2008 року через травми, що заважали грати на повну силу, оголосила про відхід з гандболу[1]. Згодом на короткий час повернулася, щоб допомогти криворізькому клубу «Смарт», який тренував її чоловік, але 2010 року офіційно завершила ігрову кар'єру[2].

Чоловік — Валерій Войналович, гандбольний тренер. Виховує сина і працює в Міністерстві молоді та спорту України[3][4].

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Державні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Михайлик П. А., Лобанов В. Е., Копелиович А. Б. Запорожский гандбол: годы, события, личности. — Запоріжжя : Просвіта, 2018. — Т. 2. — С. 198-199. — 500 прим. — ISBN 978-966-653-473-9. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]