Цикли прелюдій Бориса Лятошинського

Борис Лятошинський є автором трьох циклів прелюдій:

Три прелюдії op. 38
Дві прелюдії op. 38 bis
П'ять прелюдій op. 44

Усі ці цикли між собою споріднені, оскільки прелюдії, які їх складають, композитор написав приблизно в один час (воєнні роки), і на час створення цих прелюдій Лятошинський в деяких випадках планував інший поділ на опуси (цикли), ніж той, який він обрав згодом за остаточний.

Історія створення

Перші фортепіанні твори Борис Лятошинський написав ще в зовсім юному віці — 15 років^[1]. Серед ранніх творів є і Прелюдія соль-дієз мінор (завершена 24 січня 1914), а також Траурна прелюдія (завершена 19 жовтня 1920). Подальші твори цього жанру композитор об'єднував у цикли.

П'єси, які складають ці цикли, композитор написав у час Другої світової війни, протягом 1942—43 рр. В цей період Лятошинський перебував у Саратові, куди була частково евакуйована кафедра композиції Московської консерваторії; Лятошинський провадив там викладацьку роботу. Композитор в той час також брав участь у роботі організованої в Саратові радіостанції ім. Тараса Шевченка^[2]. Окрім Прелюдій протягом цих років він написав ще ряд значних творів, зокрема «Український квінтет», Сюїту для квартету дерев'яних духових інструментів, Четвертий струнний квартет, Тріо №2, Сюїту на українські народні теми для струнного квартету, ряд романсів на слова Максима Рильського і Володимира Сосюри, створив велику кількість аранжувань українських народних пісень.

Серед рукописів Лятошинського того періоду є 8 фортепіанних прелюдій, а також ще 2 вважаються втраченими. Рукописи цих п'єс позначені римськими цифрами парами:

I — дві прелюдії
ІІ — дві прелюдії
III — дві прелюдії
V — дві прелюдії

Очевидно, композитор уже при створенні уявляв ці твори частиною циклу. Згодом композитор переосмислив групування й нумерацію прелюдій, і таким чином утворилось кілька циклів прелюдій^[3], і щонайменше дві із них увійшло в цикл П'ять прелюдій op. 44:

Три прелюдії op. 38
1. Andante sostenuto (прелюдія, яка в рукописі була також позначена римською I)
2. Lento tenebroso (початково II)
3. Moderato con moto (початково також II)
Дві прелюдії op. 38 bis^[4]
1. Allegro tumultuoso (початково III)
2. Allegro resoluto
П'ять прелюдій op. 44
1. Lugubre ma non troppo lento
2. Lento e tranquillo
3. Allegro agitato (початково III)
4. Andante sostenuto
5. Impetuoso (початково V)

Отже усі прелюдії були написані приблизно в один час — період війни, і їхня музика зберігає глибокий трагізм війни як явища^[5].

Характеристика прелюдій

Три прелюдії op. 38

Дві прелюдії op. 38 bis

П'ять прелюдій op. 44

Примітки

↑ Першим відомим його твором є Мазурка № 1, датована 20 січня 1910 р. (Клин 1987, с. 45).
↑ Копиця 1987.
↑ Клин 1987, с. 56
↑ Цей цикл композитор оформив уже після 1960 р., оскільки список творів композитора, який він переглядав та редагував у 1960 р. ще не містив цього циклу (Клин 1987).
↑ Клин 1987, Олійник б.р.

Джерела

Клин Виктор. Фортепианное творчество и художественный стиль Б. Н. Лятошинского // Борис Николаевич Лятошинский. Сборник статей. — Київ, 1987.
Копица М. Д. Б. Н. Лятошинский и А. П. Довженко в период великой отечественной войны // Борис Николаевич Лятошинский. Сборник статей. — Київ, 1987.
Олійник Світлана. П'ять прелюдій для фортепіано Б. Лятошинського: образно-тематична концепція циклу.

[1] Першим відомим його твором є Мазурка № 1, датована 20 січня 1910 р. (Клин 1987, с. 45).

[2] Копиця 1987.

[3] Клин 1987, с. 56

[4] Цей цикл композитор оформив уже після 1960 р., оскільки список творів композитора, який він переглядав та редагував у 1960 р. ще не містив цього циклу (Клин 1987).

[5] Клин 1987, Олійник б.р.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]