Циндра
Ци́ндра[1][2], також ожарина[3] (діал. жужелиця) — продукт окиснення поверхні металу у газовому середовищі[4]. Зазвичай циндрою називають продукт окиснення лише заліза і його сплавів. У широкому сенсі слова циндрою можна вважати утворення на поверхні будь-якого металу його хімічної сполуки не тільки з киснем, але й іншими окислювачами, наприклад, сіркою, азотом тощо.
На сталевих напівфабрикатах зазвичай існує циндра завтовшки < 20 мкм (частіше 7…15 мкм). Зовнішній шар циндри — переважно FeO (в'юстит), внутрішній шар, що прилягає до металу — Fe2O3 (сесквіоксид заліза). На поверхні легованих сталей утворюються складні оксиди (NiO·Fe2O3, FeO·Cr2O3 тощо).
Розрізняють первинну циндру, яка утворюється під час нагрівання під деформацію, і вторинну циндру, котра з'являється в процесі деформації і при наступному охолодженні. Утворення циндри найінтенсивніше відбувається за температур вищих за 900…1000 °C, при вальцюванні воно приводить до втрат металу до 3…4 %.
Здатність матеріалу протистояти утворенню циндри за підвищених температурах називається жаротривкістю.
Циндра на поверхні виробів з міді має вигляд крихкої, темно-сірого кольору маси, яка складається з оксидів міді Cu2O (близько 75 %) CuO (близько 25 %). Як і в залізної циндри склад її не є сталим і може коливатись залежно від температури й надлишку кисню при отриманні. У внутрішніх шарах переважає Cu2O, у зовнішніх — CuO. При червоному гартуванні й при достатній кількості кисню Cu2O окиснюється до CuO, тому за цих умов мідна циндра буде складатись переважно з CuO, а за температур вищих за 1100 °С, внаслідок розкладання CuO на Cu2O і кисень, в мідній циндрі буде переважати Cu2O.
Відомі такі методи очищення поверхонь деталей від циндри:
- механічний (піскоструменевий, дробоструменевий, очищення щітками);
- тепловим ударом;
- гідродинамічний;
- хімічний;
- плазмово-дуговий.
- ↑ Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів. 2-е вид. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. — 1024 с.
- ↑ Ганцов В.М., Голоскевич В.К., Грінченкова М.М./ Гол. редактор Кримський А.Ю. Російсько-український словник. Електронна версія. — Видавництво «К.І.С.», 1924. — Т. І.
- ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005.
- ↑ ДСТУ 3830-98 Корозія металів і сплавів. Терміни та визначення основних понять.
- В. І. Алімов, З. А. Дурягіна. Корозія та захист металів від корозії. Донецьк-Львів: ТОВ «Східний видавничий дім». — 2012. — 328 с.