Циркульний корпус
| Циркульний корпус інфекційної лікарні Циркульний корпус інфекційної лікарні | |
|---|---|
 | |
| 46°29′40.34″ пн. ш. 30°43′21.30″ сх. д. / 46.49454° пн. ш. 30.72258° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Одеса |
| Тип | лікарня |
| Тип будівлі | лікарня |
| Стиль | класицизм |
| Автор проєкту | Тома де Томон |
| Будівельник | архітекторТома де Томон |
| Початок будівництва | 1804–1806 р. |
| Побудовано | надбудова у 1820-ті рр. |
| Статус | Пам'ятка архітектури початку 19 ст. |
| Стан | незадовільний, напівруїна |
| Адреса | вул. Пастера, 5 |
  Циркульний корпус інфекційної лікарні Циркульний корпус інфекційної лікарні (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Циркульний корпус — умовна назва заокруглених корпусів Одеської міської інфекційної лікарні, однієї з найстаріших кам'яних споруд міста.
З давніх часів небезпечною особливістю портів країни, тим паче південних, були інфекційні захворювання. Жах перед новими епідеміями спонукав до суворих профілактичних заходів — досмотрів кораблів, карантинів, ізоляції хворих моряків тощо. Але навіть ці профілактичні заходи не рятували від хвороб і епідемій. Тому в Одесі відразу від заснування міста постала проблема в створенні
- Карантинної бухти.
- Інфекційної лікарні. Нею і став Циркульний корпус Одеської міської інфекційної лікарні.
Первісна забудова Одеси припала на добу імператорів Павла та його сина Олександра І. Особливо цікаві первісні споруди в місті виникли за сприяння тогочасного мера Одеси дюка (князя)Рішельє, який переконав імператора в створені в новому портовому місті Карантинної бухти, нового театру, карантинної інфекційної лікарні. Всі вони і були створені в місті.
Мер домігся створення проектів нового театру Одеси і карантинної інфекційної лікарні у тогочасного придворного архітектора Тома де Томона.
Театр Тома де Томона згорів і був відновлений за новим і пишним проектом пізніше австрійських архітекторів. Від первісної забудови в Одесі залишився Циркульний корпус карантинної інфекційної лікарні.
Архітектор працював в часи панування стилю класицизм в Російській імперії, був прихильником гігантоманії в архітектурі. До того ж, нерозробленість зразків лікарень як типу архітектурних споруд в ту добу спонукала використати розповсюджений зразок вельможного палацу. Так Одеська міська лікарня була побудована за типом вельможного палацу, що зробило її унікальною спорудою міста.
Будівництво тривало у 1804–1806 рр. і далі у 1820-ті рр., реалізоване місцевим архітектором Джованні Фраполлі, братом архітектора Франца Фраполлі (лікарня запрацювала з 1807 р.). Тома де Томон загинув у 1813 р., упавши з будівельних лісів в Петербурзі, в Одесі на будівництві не був. У 1846-1848 рр. над галереями надбудували 2-й поверх, що підвищило місткість приміщень лікарні без суттєвої зміни архітектурного образу лікарні і без змін первісного розпланування Тома де Томона і Джованні Фрапполі, що є перевага.
Будинок лікарні мав центральний корпус, заокруглені крила — галереї (від яких і отримав назву Циркульний корпус), два бічні павільйони, що виходили на червону лінію вулиці. Павільйон праворуч від входу слугував церквою для панахид по померлим.
Саме тут у 1856—1858 рр. працював видатний науковець і хірург Микола Пирогов. В Циркульному корпусі у 1859—1870 рр. працював другий відомий хірург Микола Скліфосовський.
- Ощепков Г. Д. Архитектор Томон. Материалы к изучению творчества. — М., 1950. (рос.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К., 1985. — Т. 3. (рос.)
- Шуйский В. К. Золотой век барокко и классицизма в Санкт-Петербурге. — 2008. (рос.)
- Шуйский В. К. Тома де Томон. — Л., 1981. (рос.)
- Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург, Петроград, Ленинград». — М., 1992. (рос.)