Перейти до вмісту

Цифрова валюта центрального банку

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цифрова валюта центрального банку (ЦВЦБ) — цифрова форма існуючих фіатних грошей, що вже емітовані центральним банком і є загальнодоступним законним платіжним засобом на території країни[1][2].

Такі валюти допомагають знижувати витрати на перекази та дозволяють державі інтегруватися в область блокчейн технологій.

Слід відрізняти цифрову валюту центрального банку від цифрової валюти, віртуальної валюти та криптовалюти, оскільки останні не випускаються державою і не мають статусу законного платіжного засобу на території країни. Цифрові монети залучають початківців та досвідчених інвесторів можливістю отримати хороші гроші на волатильності курсу та загальній динаміці ринку. А найбільший інтерес стабільно зосереджено довкола головної монети — Біткоіна.[3]

ЦВЦБ має ефективно виконувати функції фіатних грошей. Зокрема, ЦВЦБ, що зберігається на рахунках, може бути засобом обігу. Окрім цього, ЦВЦБ може мати додаткові переваги порівняно з готівковими та безготівковими коштами, зокрема завдяки підвищеній надійності, оскільки всі рахунки зберігаються в центральному банку.

ЦВЦБ має обмінюватись без обмежень на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1[2].

Види ЦВЦБ

[ред. | ред. код]

Відповідно до комбінацій властивостей, виокремлюють наступні види цифрових валют центрального банку за їхнім призначенням:

  • ЦВЦБ як цифровий еквівалент готівки;
  • ЦВЦБ для міжбанківських розрахунків;
  • ЦВЦБ як інструмент монетарної політики;
  • ЦВЦБ як еквівалент рахунку, відкритого в центральному банку[4].

Існуючі ЦВЦБ

[ред. | ред. код]

Фактично свою ЦВЦБ як аналог існуючим фіатним грошам, що зберігають обіг, наразі впровадили[5]:

Декілька країн вивчають можливість масового запровадження ЦВЦБ теоретично, а також запустили практичні лабораторні дослідження, в рамках яких в обіг було випущено обмежені суми ЦВЦБ для тестування операцій з їхнім використанням:

Крім цього, у 2018 році уряд Венесуели розпочав випуск власної криптовалюти El Petro, яка є загальнодоступним інструментом[16][17]. Проте її не можна класифікувати як ЦВЦБ, оскільки курс валюти прив’язаний не до існуючої валюти країни, а до ціни на енергоресурси. Крім того, емісією криптовалюти займається уряд країни, а не центробанк.

9 грудня 2020 року один із найстаріших німецьких банків Bankhaus von der Heydt разом в партнерстві з Bitbond створив свій стейблкоїн EURB на базі мережі Stellar.[18] Це був перший стейблкоїн випущений безпосередньо банківською установою на базі Stellar на криптовалютному ринку Європи.

4 січня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України та Stellar Development Foundation підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю, в рамках якого працюватимуть над розробкою стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні.[19]

Нігерія обмежила зняття готівки у банкоматах на суму понад $225 на тиждень, щоб змусити населення використати цифрову валюту Центробанку (CBDC)[20].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cryptocurrencies and tokens, ECB FXCG update (PDF) (англійською) . ING. 2018.
  2. ↑ а б Гартінгер, Роман (26 червня 2019). Як і навіщо НБУ впроваджував пілотний проект «е-гривня». AIN.UA. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  3. ↑ ChangeIT. Як заробити Bitcoin з мобільного телефону.
  4. ↑ а б Аналітична записка за результатами пілотного проекту із впровадження платформи “Електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України (е-гривні). Національний банк України. 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019.
  5. ↑ Що таке електронна гривня – е-гривня?. youtube.com. Телеканал «Рада». 27 червня 2019. Процитовано 2019-28-19.
  6. ↑ Project Ubin: Central Bank Digital Money using Distributed Ledger Technology. www.mas.gov.sg (англ.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  7. ↑ НБУ завершив пілотний проект е-гривня, оцінює перспективи інструменту. interfax.com.ua. 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  8. ↑ Е-гривні: НБУ випустив в обіг перший обмежений обсяг електронних гривень. zik.ua (ua) . 5 червня 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019. [Архівовано 2019-06-10 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Цифровой рубль | Банк России. www.cbr.ru. Процитовано 12 серпня 2023.
  10. ↑ Project Jasper: A Canadian Experiment with Distributed Ledger Technology for Domestic Interbank Payments Settlement (PDF) (англ.). Payments Canada, Bank of Canada, R3. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 25 липня 2019. [Архівовано 2018-11-27 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Thai Central Bank launches Project Inthanon digital currency. Payments Cards & Mobile (англ.). 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  12. ↑ E-krona. www.riksbank.se (англ.). Банк Швеції. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  13. ↑ В Швеции планируют выпуск национальной криптовалюты. PaySpace Magazine (рос.). 26 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  14. ↑ e-Peso: Uruguay launches the first worldwide project of digital banknotes – IN Switch (англ.). 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019. [Архівовано 2019-07-25 у Wayback Machine.]
  15. ↑ An Alternative to Cash in the Philippines. Chemonics International (англ.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  16. ↑ За ціною нафти: Венесуела першою в світі запустила національну криптовалюту. segodnya.ua (укр.). 20 лютого 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 25 липня 2019.
  17. ↑ Венесуела заробила на криптовалюті 735 мільйонів доларів за 1 день. Економічна правда (укр.). 21 лютого 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  18. ↑ Bitbond and Bankhaus von der Heydt Issue Euro Stablecoin (EURB) on the Stellar Network - SDF Press Release. stellar.org (англ.). Процитовано 19 травня 2021.
  19. ↑ Мінцифра співпрацюватиме зі Stellar Development Foundation над розвитком ринку віртуальних активів. thedigital.gov.ua (укр.). Пресофіс мінстерсва цифрової трансформації. 04-01-2021. Процитовано 19 травня 2021.
  20. ↑ REVISED CASH WITHDRAWAL LIMITS (PDF).



Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цифрова_валюта_центрального_банку&oldid=44413430