Перейти до вмісту

Цой Олександр Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цой Олександр Вікторович
рос. Александр Викторович Цой
Файл:Alexander Tsoi.jpg
Ім'я при народженнірос. Александр Викторович Цой
ПсевдоАлександр Молчанов
Народився5 серпня 1985(1985-08-05) (39 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьгітарист, композитор, дизайнер, програміст, виробник, музикант, кінопродюсер
Знання мовросійська і англійська
ЧленствоPara bellvmd
Жанррок-музика, Готичний рок і пост-панк
БатькоВіктор Цой
МатиЦой Маріанна Ігорівна
IMDbID 8212505
Зовнішні зображення
Олександр Цой

Олекса́ндр Ві́кторович Цой (26 липня 1985, Ленінград[1]) — російський рок-музикант, композитор, дизайнер-оформлювач, колишній гітарист групи «Para bellvm».

Єдиний син лідера групи «Кіно» Віктора Цоя і його дружини Маріанни Цой.

Здійснював незаконну гастрольну діяльність в тимчасово окупованому Криму[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Цой народився в 1985 році в родині рок-музиканта Віктора Цоя і його дружини Маріанни Цой. Після того, як Віктор Цой пішов від дружини до Наталії Разлогової, Олександр залишився жити з матір'ю. Після загибелі Віктора Цоя в 1990 році Маріанна почала жити разом з Олександром Аксьоновим — музикантом групи «Об'єкт глузувань», який, за словами Олексія Вишні та Андрія Тропілло, може бути справжнім батьком Олександра[3][4]. Однак друг Цоя режисер Рашид Нугманов стверджує, що Олександр у своїй зовнішності має риси Віктора[5].

У 16 років Олександр поїхав до Москви, де жив і займався вебдизайном, а також вивчав англійську мову[6][7][8].

Маріанна Цой після смерті Віктора відсудила в музикантів групи «Кіно» авторські права на пісні групи й оформила їх на сина Олександра і компанію «Moroz Records»[9].

У 2005 році Мар'яна Цой померла від пухлини мозку, і Олександр став жити з бабусею по материнській лінії.

Зі своїм дідусем Робертом Максимовичем Цоєм Олександр не підтримує теплих стосунків[10].

Надалі, щоб позбутися уваги журналістів і шанувальників батька, він узяв собі псевдонім Молчанов і зайнявся грою на гітарі в групі «Para bellvm», де брав участь у записі альбому «Книга царів». Займався оформленням обкладинок музичних альбомів. Заснував музичний клуб «da: da:»[11].

У грудні 2010 року одружився з Оленою Осокиною. Примітно, що в цей же період учергове одружився і його дідусь — Роберт Максимович Цой.

У 2011 році, за повідомленнями ЗМІ, Олександр продав Олегу Тинькову для його банку «Тінькофф» права на пісню «Далі діяти будемо ми»[12][13][14]. Однак у своєму інтерв'ю Олександр розповів, що права на пісню продала без його згоди компанія «Музичне право», з якою він у судовому порядку намагається розірвати всі відносини. А до самого Олега Тинькова він ставиться негативно[15].

У 2012 році дав перше докладне й відкрите інтерв'ю про своє життя[16][17].

У 2014 році подав судовий позов проти депутата Держдуми Євгена Федорова, що звів наклеп на його батька[18][19]. Однак жодних порушень у словах Євгена Федорова суд не знайшов. А сам Федоров спростував свої слова.

У 2014 році Рашид Нугманов оголосив про свої плани почати зйомки фільму «Цитадель смерті» за його спільним з Вільямом Гібсоном сценарієм (який спочатку писався під Віктора Цоя) і взяти на головну роль Олександра Цоя, який, у свою чергу, підтримав цю ідею[20].

3 серпня 2017 року представив пісню «Шепіт» свого нового сольного музичного проекту — «Ронін», в якому він є автором, музикантом і вокалістом[21]. Текст пісні «Шепіт» написав ще у 18-річному віці[22]. 3 вересня був випущений мініальбом «Опора», який містить у собі 5 пісень[23]. У подальшому одним із учасників групи став Юрій Каспарян.

Позаштатний колумніст RT російською[24].

Одружений з Оленою Осокиною. Є дитина.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1992 ф Останній герой «Последний герой» камео
1996 ф Сонячні дні «Солнечные дни» камео
2005 ф Життя як кіно «Жизнь как кино» камео
2006 ф Просто хочеш ти знати «Просто хочешь ты знать» камео
2008 ф Ялинова субмарина: Віктор Цой. Діти хвилин «Еловая субмарина: Виктор Цой. Дети минут» камео
2009 ф Останній герой. Двадцять років потому «Последний герой: Двадцать лет спустя» камео
2012 ф Цой — Кіно «Цой — Кино» камео

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Марьяна Цой, «Точка отсчёта», стр 6.
  2. ↑ СІА. Цой Александр Викторович. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 28 грудня 2022.
  3. ↑ 11 фактов о русском роке от Алексея Вишни
  4. ↑ Виктор Цой: с таким характером долго не живут
  5. ↑ Рашид Нугманов: «Цой не знал системы Станиславского»
  6. ↑ Сын легендарного культового музыканта группы «Кино», Виктора Цоя. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 12 травня 2020.
  7. ↑ Отец Виктора Цоя: «Витькина слава обернулась для нашего внука проклятием»
  8. ↑ Сын Виктора Цоя: Я не смог пойти по стопам своего отца…. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 22 травня 2016.
  9. ↑ Кому принадлежат песни Виктора Цоя. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 12 травня 2020. [Архівовано 2016-09-06 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Отец Цоя страдает от рака. Богатый внук не спешит ему помочь. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2020. [Архівовано 2016-05-12 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Дети рока. Александр Цой
  12. ↑ Наследие Цоя и «другая сторона силы»
  13. ↑ «Тинькофф» сделал корпоративным гимном песню группы «Кино»
  14. ↑ Банк приобрел права на песню группы «Кино»
  15. ↑ «Я так и не смог отрастить толстую кожу» Интервью Александра Цоя — об отце, детстве и музыке «Кино»
  16. ↑ Александр Цой (Молчанов) — сын Виктора Цоя
  17. ↑ «Интервью»: Сын Виктора Цоя дал первое телевизионное интервью. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 22 травня 2016.
  18. ↑ «Отец уже не может заступиться за себя»
  19. ↑ Сын Виктора Цоя отстаивает репутацию отца: «Депутата Федорова нужно наказать уголовно»
  20. ↑ «Игла» 25 лет спустя КТК «Наша правда»
  21. ↑ Цой представил новую песню
  22. ↑ Сын Виктора Цоя впервые представил песню, которую написал ещё 14 лет назад
  23. ↑ Сын Виктора Цоя рассказал, почему решил записать песню
  24. ↑ Александр Цой. RT на русском (рос.). Процитовано 30 січня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цой_Олександр_Вікторович&oldid=43936738