Очікує на перевірку

Цоков Олег Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Юрійович Цоков
рос. Олег Юрьевич Цоков
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження23 вересня 1971(1971-09-23)
Газалкент, Ташкентська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Смерть11 липня 2023(2023-07-11) (51 рік)
Бердянськ, Запорізька область, Україна
(ракетний удар[d][1][2][3])
ПохованняМайкоп
Alma MaterВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військова служба
Роки служби1990–2023
ПриналежністьРосія Росія
Війни / битви
Командування
2014—?
 810 ОБрМП, командир
2011—2014
 36 ОМСБр, заступник командира
2005—2006 228 МСП, командир
CMNS: Цоков Олег Юрійович у Вікісховищі

Оле́г Ю́рійович Цо́ков (рос. Олег Юрьевич Цоков; 23 вересня 1971, Газалкент, Узбецька РСР — 11 липня 2023, Бердянськ, Україна) — російський воєнний злочинець, генерал-лейтенант Збройних Сил РФ, заступник командувача Південного військового округу (2023) і фігурант списку воєнних злочинців у російсько-українській війні. Командир 144-ї мотострілецької дивізії (2022), заступник командувача 49-ї загальновійськової армії (2018—2019), командир 205-ї окремої мотострілецької бригади (2015—2018).

Убитий ракетним ударом в ході російського вторгнення в Україну.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї військовослужбовця і вчительки. Змінив 11 шкіл, перш ніж отримав атестат про середню освіту.

Закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище (1994), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (2000).

Після закінчення училища проходив службу в Сибірському військовому окрузі командиром взводу, роти. Брав участь у першій чеченській війні.

З 2000 по 2004 рік командир 2-го мсб 74-ї омсбр, майор, підполковник (Юрга). Брав участь у другій чеченській війні.

З 2004 року — заступник командира 74-ї окремої гвардійської мотострілецької Звенигородсько-Берлінської орденів Кутузова і Суворова бригади.

З 2006 року — командир 228-го мотострілецького Севастопольського ордена Олександра Невського полку.

На 2011 рік обіймав посаду заступника командира 36 ОМСБр[4].

У серпні 2014 року призначений командиром 810-ї окремої бригади морської піхоти[5].

З 2015 по 2018 рік — командир 205-ї окремої мотострілецької бригади (м. Будьонновськ, Ставропольський край).

З 2018 по 2019 рік — заступник командувача 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу (м. Ставрополь).

З вересня 2019 по червень 2021 року — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (факультет національної безпеки і оборони держави).

З серпня 2022 року — командир 144-ї гвардійської мотострілецької Єльнінської Червонопрапорної, ордена Суворова дивізії (м. Смоленськ).

Станом на 2023 рік — заступник командувача Південного військового округу (м. Ростов-на-Дону).

Загинув 11 липня 2023 року внаслідок українського удару ракетами Storm Shadow по готелю «Дюна» на території «Приазовкурорту», що на Бердянській косі.[6][7] Там був розташований запасний командний пункт 58-ї загальновійськової армії[8][7].

17 липня 2023 року був похований в Майкопі.

Воєнні злочини

[ред. | ред. код]

У грудні 2022 року був внесений Британією до списку, в якому, окрім іншого, були причетні до ракетних ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.[9]

Санкції

[ред. | ред. код]

Олег Цоков, як військовослужбовець Чорноморського флоту Збройних сил Росії, який безпосередньо брав участь у незаконному вторгненні в Україну в 2022 році шляхом нанесення ракетних ударів по мирним громадянам та містам України, є підсанкційною особою багатьох країн світу[10].

19 жовтня 2022 року був внесений до санкційного списку України[11].

13 грудня 2022 року через вторгнення Росії в Україну потрапив під санкції Великої Британії та Нової Зеландії[12], як причетний до ракетних ударів по українських містах[9].

2 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії[13].

25 лютого 2023 року внесений до санкційного списку всіх країн Євросоюзу за «участь у російській агресивній війні проти України»[14].

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Farberov S. Top Russian general ‘liquidated’ by Storm Shadow missile in Ukraine: report — Нью-Йорк Пост, 2023.
  2. ↑ а б Uebelacker E. Yet Another Top Russian General ‘Liquidated’ by Ukrainian Missile Strike — Дейлі біст, 2023.
  3. ↑ а б Ranghoher russischer General durch ukrainische Rakete getötet — Die Welt, 2023.
  4. ↑ Мастерство ускоренного вызревания / Реалии / Независимая газета. nvo.ng.ru. Процитовано 13 червня 2022.
  5. ↑ Бригаду морской пехоты Черноморского флота возглавил новый командир. ForPost (рос.). 23 серпня 2014. Процитовано 13 червня 2022.
  6. ↑ У районі Бердянська ліквідували російського генерал-лейтенанта Цокова, – Андрющенко. 24 Канал (укр.). 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  7. ↑ а б Збройні сили ліквідували генерал-лейтенанта РФ Олега Цокова. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 липня 2023. Процитовано 17 липня 2023.
  8. ↑ Times, Русская служба The Moscow (11 липня 2023). Еще один российский генерал погиб на войне в Украине. Русская служба The Moscow Times (рос.). Процитовано 11 липня 2023.
  9. ↑ а б New UK sanctions target senior Russian commanders following strikes on Ukrainian civilian infrastructure. GOV.UK (англ.). Процитовано 13 грудня 2022.
  10. ↑ Цоков Олег Юрійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 9 квітня 2023.
  11. ↑ Указ Президента України № 726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  12. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions Register. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (новозел. англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  13. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 9 квітня 2023.
  14. ↑ Council Decision (CFSP) 2023/432 of 25 February 2023 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), № 32023D0432, 25 лютого 2023, процитовано 9 квітня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цоков_Олег_Юрійович&oldid=43378612