Цолькін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Календар цолькін у дрезденському кодексі
Календарі
Категорія Категорія • Портал • Стаття-список Список[en]

Цолькін (Tzolk'in[1] — «рахунок днів» мовою кіче) — священний календар мая, що складається з 260 днів, розбитих на 13 і 20 циклів по 20 і 13 днів відповідно. Цей календар використовували насамперед для релігійних цілей, як розклад священних церемоній та засіб передбачення сприятливих та несприятливих днів. Аналогічний календар тональповаллі мали ацтеки та інші народи Мезоамерики.

Крім цолькіна у мая був сонячний календар хааб завдовжки 365 днів для сільгоспробіт і календар довгого рахунку для абсолютного датування події днями від дати створення світу.

Цолькін і нині використовують серед громад мая в гірських районах Гватемали[2] і серед індіанських громад мексиканських штатів Чіапас, Оахака та Веракрус[3].

Невідомо, як стародавні мая називали цей календар. Маяніст Вільям Едмонд Ґейтс[en] узяв за основу слово «порядок днів» сучасною мовою кіче, і цей термін став загальноприйнятим у фахівців[4][5].

Рахунок днів за цолькіном

[ред. | ред. код]

Дні в циклі довжиною 13 нумерують числами. У циклі довжиною 20 кожен день має свою назву та графічне позначення — гліф. При переході до наступного дня збільшується на 1 номер (до 13 і далі циклічно) і одночасно змінюється його найменування відповідно до порядку найменувань у циклі довжиною 20 (до двадцятого і далі циклічно). Таким чином, дві наступні одна за одною дати завжди відрізняються і номером, і найменуванням. Повтор дат починається після досягнення найменшого спільного кратного довжини циклів — 260. Нижче наведено цолькін у табличній формі із сучасними назвами днів (назва дня юкатанською мовою XVI століття). Відлік дат ведеться порядко́во.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1.ª Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben
2.ª Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi
3.ª Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac
4.ª Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb
5.ª Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan
6.ª Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab
7.ª Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen
8.ª Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal
9.ª Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban
10.ª Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc
11.ª Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan
12.ª Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib
13.ª Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc
14.ª Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik
15.ª Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men
16.ª Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat
17.ª Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix
18.ª Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix
19.ª Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik
20.ª Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau

Деяку подібність із календарем цолькін у європейському календарі має позначення дати числом місяця та днем тижня. Різниця в тому, що обидва відліки цолькіна подібні до тижня, і їхні «дні тижня» змінюються щодня (так, ніби після 1 січня йде 2 лютого і т. д.) Подібність у тому, що 13-денний «тиждень» цолькіна був не іменованим, а ось дні 20-денного «тижня» мали особливі значення. В античний час дні європейського тижня також мали сакральний зміст, а субота та неділя в деяких релігійних громадах зберегли цей сенс і нині.

Назви, гліфи та тлумачення днів

[ред. | ред. код]

У циклі довжини 20 кожен день мав назву, кілька графічних зображень — логограм чи гліфів та сакральний зміст.

Цолькін: назви та гліфи днів


No. 1 		Назва

дня2 		Приклад гліфа
для монументів3 		Приклад гліфа
для кодексів4 		Юкатек
XVI століття5 		Вимовакласичною мовою мая6 Значення7 Кіче8
01 Imix' Imix Imix (?) / Ha' (?) Дракон; Земля або світ. Imox
02 Ik' Ik Ik' Вітер, дихання, життя. Також насилля, блискавка. Iq'
03 Ak'b'al Akbal Ak'b'al (?) Ніч, темрява, пекло; світанок, захід. Aq'ab'al
04 K'an Kan K'an (?) Кукурудза, достаток, багатство, сітка, павутина, вогонь. K'at
05 Chikchan Chicchan (невідомо) Небесна змія. Kan
06 Kimi Cimi Cham (?) Смерть, воскресіння. Kame
07 Manik' Manik Manich' (?) Олень, символ бога полювання. Kej
08 Lamat Lamat Ek' (?) Кролик, символ планети Венера, захід. Q'anil
09 Muluk Muluc (невідомо) Вода, символ води нефрит, дощ, жертва. Toj
10 Ok Oc (невідомо) Собака, провідник, який веде до сонця через морок потойбічного світу, справедливість. Tz'i'
11 Chuwen Chuen (невідомо) Мавпа, бог мистецтва та знання. B'atz'
12 Eb' Eb (невідомо) Трава, що росте під дощем, зуб, шлях. E'
13 B'en Ben (невідомо) Червоний або золотистий колір, турбота про врожай, достаток. Aj
14 Ix Ix Hix (?) Ягуар, життєва сила. I´x, Balam
15 Men Men (невідомо) Орел, птах, Місяць, свобода. Tzikin
16 Kib' Cib (невідомо) Сова і гриф, птахи смерті ночі та дня. Також воск, душа й комаха. Ajmaq
17 Kab'an Caban Chab' (?) Землетрус, розум, мудрість, знання. No'j
18 Etz'nab' Etznab (невідомо) Ніж, також ритуальний кремінний ніж. Tijax
19 Kawak Cauac (невідомо) Буря, боги грому та блискавки. Kawoq
20 Ajaw Ahau Ajaw Верховний правитель, сонце як бог. Ajpu

Легенда:

  1. Нумерація в цолькіні
  2. Назва дня в сучасній орфографії Гватемальської академії мов мая[6]
  3. Приклад гліфа для монументів (стел). Існують і інші варіанти.
  4. Приклад гліфа для кодексів. В разі розфарбовування використовували й простіші варіанти.
  5. Назва дня юкатанською мовою XVI століття згідно з Диего де Ландою. Ця орфографія була поширеною донедавна
  6. Вимова класичною мовою мая періоду 200—900 років у більшості випадків невідома, її частково реконструйовано на основі фонологічного вивчення сучасних мов мая. Знак ? означає гіпотетичну реконструкцію.
  7. Кожний день асоціювався з низкою реальних об'єктів, явищ, уявлень і міфів[7][8].

Походження

[ред. | ред. код]

Археологічні пам'ятки дають змогу стверджувати, що цей календар виник у Мезоамериці не пізніше V століття до н. е. і його використовували інші народи паралельно, а можливо, й до мая[8][9]. Щодо його походження є кілька версій, жодна з яких нині не є загальноприйнятою.

  1. Відомо, що число 20 — основа позиційної системи числення мая, використовуваної для довгого календарного рахунку, а число 13 — перша та єдина ненульова цифра у «довгому» записі дати міфічного створення світу — 13.0.0.0.0. Можна припустити, що числа 20 і 13 у мая мали сакральний зміст. Помноживши ці числа, одержуємо 260.
  2. Вінсент Мальстрем на основі ідей Селії Наттолл[en] пропонує астрономічну версію. На широті проживання мая сонце перебуває в зеніті приблизно 30 квітня та 12 серпня. Більший проміжок між цими датами дорівнює 260 а менший 105. Ця гіпотеза зустріла низку заперечень[10]. І нині мая садять кукурудзу наприкінці квітня — на початку травня, а збирають урожай на початку серпня, але це пов'язано із сезонною зміною опадів, а не з висотою сонця опівдні. До того ж, у мая для організації сільгоспробіт був сонячний календар хааб.
  3. Зрештою, є навіть гіпотеза, що число 260 обрано, оскільки воно збігається з тривалістю вагітності у людей[11].

Перевірка взаємозв'язку цолькіна з місячним календарем за сучасними параметрами орбіти місяця

[ред. | ред. код]

Сучасна тривалість року — 365 днів.

Синодичний період обертання Місяця — 29,53 доби.

Сидеричний період обертання Місяця — 27,32 доби.

Розрахунок реліктового періоду обертання Місяця навколо Землі для реліктового року тривалістю 260 днів за цолькіном на підставі сучасних ппараметрів орбіт:

29,53х260/365=21,03 доби

27,32х260/365=19,46 доби

Таким чином, за Цолькіном: 20 днів — місячний місяць, 260/20 = 13 — кількість місячних місяців у році з 260 днів, що відповідають сучасному відношенню тривалостей земного року до місячного місяця:

365/29,53 = 12,36

365/27,32 = 13,36

260/20 = 13

З цього можна припустити, що цолькін — це реліктовий найдавніший місячний календар, коли рік тривав 260 днів. І найголовніші відстежувані тоді події — це молодик і повний місяць.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Відповідно до сучасної орфографії Гватемальської академії мов майя[en]
  2. ↑ Tedlock, Barbara, Time and the Highland Maya Revised edition (1992 Page 1) «Багато громад гватемальських індіанців, які переважно розмовляють мовами сім'ї мая, продовжують використовувати 260-денний календар і часто стародавній сонячний календар (глава 4).»
  3. ↑ Miles, Susanna W, «An Analysis of the Modern Middle American Calendars: A Study in Conservation.» In Acculturation in the Americas. Edited by Sol Tax, p. 273. Chicago: University of Chicago Press, 1952.
  4. ↑ Voß, Alexander W. (2006) «Astronomía y matemáticas»; en Nikolai Grube et al, Mayas. Una civilización milenaria, traducción de Mariona Gratacòs i Grau, Marciano Villanueva, Lidia Álvarez Grifoll y Ambrosio Villanueva; pp.131-141 ; China, ed.Tandem Verlag GmbH, ISBN 978-3-8331-1959-0
  5. ↑ Canto López, Antonio, Apuntaciones sobre Mesoamérica, Ediciones de la Universidad Autónoma de Yucatán, Mérida, Yucatán, 1991, ISBN 968-6160-75-2
  6. ↑ Лише у Гватемалі є 22 маянських мови.
  7. ↑ Time Among the Maya: Travels in Belize, Guatemala, and Mexico / Abacus, Londres, 1989. — ISBN 0-349-10892-7.
  8. ↑ а б Miller, Mary[en]; Karl Taube[en]. The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya: An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion. — London : Thames & Hudson[en], 1993. — ISBN 0-500-05068-6.
  9. ↑ Maya Calendar Origins: Monuments, Mythistory, and the Materialization of Time. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 14 травня 2018.
  10. ↑ Заперечення Джона Гендерсона та Артура Фітчетта від 1974 року (PDF) Архівна копія на сайті Wayback Machine..
  11. ↑ The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya: An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion / Thames and Hudson, Londres, 1993. — С. 46—48. — ISBN 0-500-05068-6.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цолькін&oldid=42818245