Перейти до вмісту

Артур Целецький

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Цєлецький Заремба Артур)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Целецький.
Артур Кароль Целецький
Artur Karol Cielecki
Народився12 липня 1850(1850-07-12)
Гадинківці, Гусятинський повіт, Чортківський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер10 листопада 1930(1930-11-10) (80 років)
Краків, Польська Республіка
ПохованняЛичаківський цвинтар
Національністьполяк
Діяльністьполітик
Відомий завдякидідич, громадський діяч
ЧленствоГалицьке господарське товариство
Посадапосол до Галицького сейму[d]
РідQ63531514?
Нагороди
Кавалер ордена Святого Григорія Великого
Кавалер ордена Святого Григорія Великого
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)

Артур Кароль Целецький[1] гербу Заремба (пол. Artur Karol Cielecki; 12 листопада 1850 — 9 листопада 1930, Краків) — польський дідич, громадський діяч, посол до Галицького сейму.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Артур Целецький народився 12 листопада 1850 року.

Власник маєтків у Бучацькому та Гусятинському повітах Королівства Галичини і Лодомерії. Проживав у маєтку в Пороховій, пізніше у Гадинківцях біля Копичинець. У Бучацькій повітовій раді: довголітній член (1875-1884, 1892-1911 роки), віце-президент (у січні 1881-1883), член виділу (січень 1895-1906).

1906 року переказав планованій експозитурі в Пороховій (в частині села Городи) разом з повністю випосаженою мурованою плебанією, стодолою, стайнею, 2-ма городами площею 6 морґів, офірував 23000 корон для майбутнього католицького експозита як дотацію. Після 1906 року продав власний маєток у Пороховій[2]

У 1905-1914 роках був членом повітової ради в Гусятині. З 1895 по 1914 роки був послом до Галицького Сейму (січень 1895-1901, 1901-1907 роки від округу № 30 Бучач — Монастириська, IV курія; січень 1908-1913 роки від округу Чортків, у 1913-1914 роках від курії великих власників повіту Чортків. Належав до групи автономістів (тобто подільських консерваторів). У сеймі був членом крайової комісії зі справ рільничих.

З 1877 року був членом, у 1887-1910 роках головою відділу Бучацько-чортківсько-заліщицького Галицького господарського товариства; у 1892-1910 роках був членом комітету цього товариства у Львові, у 1903-1909 роках одним з його віце-президентів. 1887-1907 років входив до складу окружного виділу Галицького товариства кредитового земського в Бучачі. Засідав кілька літ у спостережній раді Меліоративного банку у Львові, в раді Крайового союзу пожежних охоронців. 1893-1908 років був президентом повітової філії Товариства гуртків рільничих (пол. Towarzystwo Kólek Rolniczych) в Бучачі, у 1910-1913 роках в Гусятині, 1894 року став членом головного виділу цього товариства у Львові. 12 грудня 1898 року обраний його президентом (був до червня 1919 року, коли товариство об'єдналось разом з Краківським товариством рільничим). Під час його керівництва їхня кількість зросла від 868 у листопаді 1900 року до 1862 у 1913 році (кількість членів 40691 та 84952 відповідно).

Брав участь у багатьох з'їздах Товариства школи людової, допомагав його праці, за що 1910 року вписаний до почесних членів Товариства.

Був обраний з-поміж консерваторів членом Галицького сейму чотирьох каденцій протягом 1895-1914 рр.:

  1. 7 каденція (1895-1901), як посол 4-ї курії 10-го округу м. Бучача[3]
  2. 8 каденція (1901-1907) — як посол 4-ї курії в окрузі Бучач. Його опонентом був український радикал, господар з Нагірянки Іван Косарчин, що отримав 77 голосів на противагу Целецькому — 145 голосів;[4]
  3. 9 каденція (1908-1913) — як посол 4-ї курії округу Чортків;
  4. 10 каденція(1913-1914) як посол 1-ї курії округу Чортків. Під час останнього терміну він склав мандат у 1914 році.

Сприяв дуже заснуванню польської школи у Гадинківцях (1912 року, 1922 року подарував 4 морґи ґрунту). Поділив (розпарцелював) значну частину маєтку в Гадинківцях між польськими осадниками, в тій осаді було 1924 року утворено окрему ґміну «Заремба». 1929 року подарував Товариству школи людової «ґрунт» під будівництво Дому людового для цієї осади.

Помер 9 листопада 1930 року в Кракові.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Був нагороджений папським орденом святого Григорія Великого, командорським хрестом із зіркою ордена Франца Йосифа (1908)[5] та командорським хрестом із зіркою ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)[6].

Меценат

[ред. | ред. код]

Фундатор збудованого у 1893 році в Пороховій дерев'яного костелика (як каплиця публічна на урвищі Скала, посвячена як «Різдва святого Яна Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтою, розібрана 1930 року через поганий стан).[7] 17 липня 1905 року переказав (подарував) земельну ділянку для будівництва плебанії в Пужниках, зобов'язався разом з мешканцями села надати дерево, готівку.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.) доступ 2017-11-30
  2. ↑ Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175.
  3. ↑ Wykaz Członków i Posłów Sejmu Krajowego Królewstwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na IV-ą sesyę VII peryodu w roku 1898/9… —
  4. ↑ Wybory z gmin wiejskich //«Kuryer Lwowski» № 247, 6. September 1901 — S.4
  5. ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Wien 1918. — S. 162.
  6. ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Prezydium Rady Ministrów. — Warszawa 1926. — S. 15.
  7. ↑ Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175—177.
  8. ↑ Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Pużnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 18. — S. 225.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Próchnicki Z. Cielecki Zaremba Artur // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 96 s. — S. 45—46. (пол.)
  • Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 368 s., 508 il. — S. 175—184. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артур_Целецький&oldid=44239660