Чортківський округ (Королівство Галичини та Володимирії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чортківський округ.
Не плутати з Чортківською округою — адміністративно-територіальною одиницею дистрикту Галичина у складі Генеральної губернії.
Чортківський округ

Чортківський циркул

Округ
'Адміністративний центр' Чортків
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Коронна земля size Королівство Галичини та Володимирії
Населення
 - повне 280724 (1866)[1]
Площа
 - повна 3 745,45[2] км²
Дата заснування 1782
Дата ліквідації 1867

Чортківський округ — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі монархії Габсбургів, Австрійської імперії у 1782—1867 роках.

Історія

[ред. | ред. код]
Адміністративний поділ Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

Чортківський округ існував від 1782 року, коли було встановлено поділ провінції на округи (циркули), і до 1867 року, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році). За умовами Шенбруннського миру в період з 1809 до 1815 років Чортківський округ входив до складу Тернопільського краю Російської імперії. Округ повернений Австрії на Віденському конгресі, коли були відновлені кордони.

Географія

[ред. | ред. код]

Чортківський округ знаходився між Тернопільським, Бережанським та Коломийським округами. Зі сходу межував з українськими землями, окупованими Російською імперією.

Найбільші річки: Збруч, Серет, Гнізна, Стрипа, Гнила.

У Чортківському окрузі було 3 міста, 19 містечок та 242 села[3].

Найбільші міста: Чортків, Язлівець, Заліщики.

Містечка: Борщів, Буданів, Хоростків, Городок, Гусятин, Ягільниця, Озеряни, Копичинці, Королівка, Кривче, Кудринці, Мельниця (Подільська), Пробіжна, Скала, Сухостав, Тлусте, Улашківці, Устя-Біскупське, Устечко.

Повіти

[ред. | ред. код]

До 1867 року було 9 повітів[4]:

Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 11 (загальна кількість населення — місцеве разом з іноземцями)
  2. ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 89 (переведено з вказаної у джерелі площі (68) у квадратних милях географічних милях (1 гео. миля=7421,6 м)
  3. ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 89
  4. ↑ Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — S. 117.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К.: Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
  • Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 89—90. (пол.)
  • Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s. (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чортківський_округ_(Королівство_Галичини_та_Володимирії)&oldid=34965602