Чортківський округ (Королівство Галичини та Володимирії)
| Чортківський округ | |
|---|---|
|
Чортківський циркул | |
|
| |
| Округ | |
| 'Адміністративний центр' | Чортків |
| Країна |  Австрійська імперія
|
| Коронна земля | .svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії
|
| Населення | |
| - повне | 280724 (1866)[1] |
| Площа | |
| - повна | 3 745,45[2] км² |
| Дата заснування | 1782 |
| Дата ліквідації | 1867 |
Чортківський округ — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі монархії Габсбургів, Австрійської імперії у 1782—1867 роках.
Чортківський округ існував від 1782 року, коли було встановлено поділ провінції на округи (циркули), і до 1867 року, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році). За умовами Шенбруннського миру в період з 1809 до 1815 років Чортківський округ входив до складу Тернопільського краю Російської імперії. Округ повернений Австрії на Віденському конгресі, коли були відновлені кордони.
Чортківський округ знаходився між Тернопільським, Бережанським та Коломийським округами. Зі сходу межував з українськими землями, окупованими Російською імперією.
Найбільші річки: Збруч, Серет, Гнізна, Стрипа, Гнила.
У Чортківському окрузі було 3 міста, 19 містечок та 242 села[3].
Найбільші міста: Чортків, Язлівець, Заліщики.
Містечка: Борщів, Буданів, Хоростків, Городок, Гусятин, Ягільниця, Озеряни, Копичинці, Королівка, Кривче, Кудринці, Мельниця (Подільська), Пробіжна, Скала, Сухостав, Тлусте, Улашківці, Устя-Біскупське, Устечко.
До 1867 року було 9 повітів[4]:
- Борщівський
- Буданівський
- Гусятинський
- Заліщицький
- Копичинецький
- Мельницький
- Тлустенський
- Чортківський
- Язлівецький
Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.
- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 11 (загальна кількість населення — місцеве разом з іноземцями)
- ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 89 (переведено з вказаної у джерелі площі (68) у квадратних милях географічних милях (1 гео. миля=7421,6 м)
- ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 89
- ↑ Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — S. 117.
- Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К.: Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
- Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 89—90. (пол.)
- Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s. (пол.)