Цілик (гірництво)
Ціли́к (рос. целик, англ. pillar, block, bearing block; нім. Pfeiler m) — порівняно невеликий масив корисної копалини, який залишають непорушним при підземній розробці її родовища.
Розрізняють цілики запобіжні, бар'єрні, протипожежні, опорні, захисні, міжкамерні, міжповерхові, надштрекові, охоронні. Дедалі ширше застосовують штучні цілики — конструкції з бетону та ін. матеріалів.
При відкритих гірничих роботах цілик — частина покладу корисної копалини і (чи) масиву пустих порід у контурах кар'єру постійно або тимчасово не розроблювана у процесі експлуатації.
Цілик можна зустріти у гірничих виробках давніх часів. Зокрема в Україні вони виявлені в штольневих виробках кам'яної доби пройдених в крейдяній горі поблизу с. Широке, що у Амвросіївському р-ні Донеччини.
- Ділянка вугільних пластів (шарів порід) у небезпечних зонах, яка межує з затопленими виробками в тих же пластах (шарах породах).
- Цілик в зоні, небезпечній за проривами води з незатампонованих свердловин.
- Міжшахтний цілик, який залишають для запобігання проникненню води й газу з даної шахти в суміжну.
Цілик, який залишають для охорони споруд та природних об'єктів, а також при роботах в зонах, небезпечних за проривами води з затоплених гірничих виробок. Цілики залишають тільки в тому випадку, коли технічно чи економічно для охорони об'єкта не можуть бути використані інші гірничі чи конструктивні заходи та засоби охорони.
Межа (границя) охоронного цілика — лінія перетину підошви пласта (покладу) з площинами, які проведено через границі охоронної берми під кутами зрушення.
Цілик для охорони шахтних стволів від руйнування під впливом підземних гірничих робіт. Якщо ствол вертикальний, то цілик служить для охорони не тільки ствола, але й копра, надшахтної будівлі і споруди (комплексу) підіймальної машини.
Цілик запобіжний, що залишається для охорони об'єкта від шкідливого впливу зрушень по напластуванню. Має особливе значення при підробленні об'єктів пластами крутого та похилого падіння.
Цілик, який залишають між окремими частинами шахтного поля (здебільшого при розробці потужних пластів, а також пластів із вугіллям, схильним до самозаймання) з метою ізоляції виробленого простору в разі виникнення пожежі в ньому й перешкоджання поширенню пожежі на інші частини шахтного поля.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Цілик // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.