Цілинний (кінотеатр)
| Цілинний | |
|---|---|
| 43°14′55″ пн. ш. 76°55′47″ сх. д. / 43.2485° пн. ш. 76.9296° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан  |
| Розташування | Алмати |
| Тип | кінотеатр |
| Статус | идёт реконструкция |
  Цілинний Цілинний (Казахстан) | |
 | |
Кінотеатр «Цілинний» — кінотеатр вищого розряду з широкоформатним екраном, один з найбільших в Алма-Аті, що функціонував з 1964 по 2014 роки.
Пам'ятка радянського модернізму. Архітектори: С. Розенблюм, В. Кацев, Б. Тютін.[1]
У 1964 році було побудовано кінотеатр «Цілинний», який був оснащений широким екраном та міг вмістити 1536 глядачів. Він був одним з найбільших у місті та мав високу репутацію. Протягом 1982 року кінотеатр відвідало понад 2 мільйони осіб.[2]
2000 року кінотеатр був реконструйований і перероблений у двозальний. Замість колишнього залу з широкоформатним екраном і 1536 місцями, створено два зали для глядачів по 322 місця — зелений і червоний. У залах встановлені проєктори Simplex Millennium, 7-канальні звукові системи Dolby Digital Surround EX та екрани 13,7 х5,7[3]. Частину будівлі віддали під нічний клуб, вхід якого розташований у південному торці будівлі кінотеатру.
З 2014 року не працює, після того, як власниками того ж року будівлю кінотеатру було закладено під заставу, в результаті вони не повернули позику, і заставник виставив її на продаж. Вартість продажу кінотеатру дорівнює 6500000 доларів[4][5].
- ↑ Казахстан, Sputnik (20201119T1336+0600). Советский модернизм в казахстанской архитектуре. Очарование былых надежд. Sputnik Казахстан (рос.). Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Алма-Ата. Энциклопедия / Гл. ред. Козыбаев М. К. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — С. 561. — 60000 прим.
- ↑ Афиша.kz. Кинотеатр «Целинный» (рос.). Архів оригіналу за 28 серпня 2009. Процитовано 9 серпня 2009. [Архівовано 2009-08-28 у Wayback Machine.]
- ↑ krisha.kz. Кинотеатры Алматы выставили на продажу (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 9 серпня 2011.
- ↑ kn.kz. Кинотеатры Алматы выставили на продажу (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 9 серпня 2011. [Архівовано 2014-09-07 у Archive.is]