Цілісна теорія популяції
Цілісна теорія популяції — теорія Ю. Одума[1], згідно якої популяція є реальною біологічною одиницею з певними біологічними константами і певними межами змін, що здійснюються по відношенню до цих констант.
Популяція — не просто сукупність, безліч самостійних особин одного виду, що відрізняються фенотипічно і генотипічно, а єдина цілісна жива система — це суперорганізм, що складається з багатьох особин одного виду. Популяція — біологічна система, як усе живе, сформувалася під впливом певних екологічних чинників в результаті дії природного добору.
Популяція, будучи цілісною живою системою, має такі властивості, як спадковість і мінливість. Спадковість популяції проявляється певними закономірностями розподілу в ній фенотипів. генотипів і аллелів. Генетичний склад популяції відносно постійний і може змінюватися під впливом чинників довкілля.
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. — 408 с.
- Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
- Одум Е. Экология. -М.: Просвещение. 1968. — 168 с.
- Одум Ю. Основы экологии. — М.: Мир, 1975. — 742 с.
- Одум Ю. Экология. — М.: Мир, 1986.
- Риклефс Р. Основы общей экологии. — М.: Мир, 1979. — 424 с.
- ↑ Одум Ю. Основы экологии. — М.: Мир, 1975. — 742 с.
| |||||||||||||||||||||||||||||
