Перейти до вмісту

Цімбота Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цімбота Сергій Михайлович
 Солдат
Загальна інформація
Народження5 листопада 1985(1985-11-05)
Синевир
Смерть17 липня 2015(2015-07-17) (29 років)
Авдіївка, Донецька область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Миха́йлович Цімбо́та (5 листопада 1985(19851105) — 17 липня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в селі Синевир Закарпатської області, де 2002-го закінчив загальноосвітню школу. Мешкав з родиною у Дніпропетровську, 2 роки служив за контрактом.

6 липня 2015-го мобілізований, солдат, стрілець-санітар 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го механізованого батальйону, 93-тя окрема механізована бригада.

17 липня 2015 року загинув на опорному пункті «Шахта» поблизу Авдіївки — під час мінометного обстрілу, який вели проросійські терористи, один зі снарядів влучив у бліндаж, упало перекриття. Сергій загинув під завалами, зазнавши поранень, не сумісних з життям.

23 липня 2015-го похований у Синевирі біля могили батька.

Без Сергія лишилися дружина та двоє синів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (25.12.2015, посмертно)[1]
  • 27 травня 2016 року в селі Синевир на будівлі загальноосвітньої школи відкрито меморіальну дошку Сергію Цімботі
  • розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 20.4.2016 року центральну вулицю без назви у житловому мікрорайоні «Кривий» села Синевир перейменовано на вулицю Сергія Цімботи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 25 грудня року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]