Очікує на перевірку

Чжао Хуань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Цінь-цзун (Сун))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чжао Хуань
трад. китайська: 趙桓
спрощ. кит.: 赵桓
9-й Імператор династії Сун
19 січня 1126 — 20 березня 1127 року
Попередник: Чжао Цзі
Спадкоємець: Чжао Гоу
 
Ім'я при народженні: трад. китайська: 趙亶[1]
Народження: 23 травня 1100 або 1100[2]
Кайфен, Kaifeng Fud, Jingjid, Північна династія Сун
Смерть: 14 червня 1161 або 1156[2]
Країна: Династія Сун[3]
Рід: House of Zhaod
Батько: Чжао Цзі[4][3]
Мати: Empress Xiangongd[4][3]
Шлюб: Empress Renhuai; Empress Zhud[3]
Діти: Zhao Chend[3], Zhao Jind, Zhao Xund[3] і Roujia princessd
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Чжао Хуань (кит. трад.: 趙桓; піньїнь: Zhào Huán), храмове ім'я Ціньцзун (спрощ.: 钦宗; кит. трад.: 欽宗; піньїнь: Qīnzōng; 23 травня 1100 — 14 червня 1161) — дев'ятий імператор династії Сун, останній правитель Північної Сун. Імператор Ціньцзун був старшим сином і очевидцем спадкоємця імператора Хуейцзун. Його мати була супругою імператора Хуейцзун, імператрицею Ван. У 1126 році, коли сили імперії Цзінь під проводом Юрченів вторглися в Імперію Сун, починаючи першу облогу Біньцзіна, перелякавшись, імператор Хуейцзун мав намір тікати, але його чиновники переконали спочатку зректися престолу, а потім тікати. Потім Хуейцзун зрікся престолу і передав свій трон імператору Цинцзуну, а потім прийняв титул Тайшанг Хуан ("Імператор у відставці") і втік у сільську місцевість

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з імператорського роду Чжао. Був сином Чжао Цзі. Зійшов на трон 1126 року після зречення свого батька, якого вразили раптові атаки чжурчженів.

Новий імператор спробував організувати оборону північних земель та столиці — міста Кайфен, але йому забракло досвіду й підтримки з боку військовиків. Іншим фактором було те, що серед чиновників переважали вихідці з південних префектур. Вони не вважали за потрібне витрачати сили та кошти задля оборони півночі. Водночас він виявив себе нерішичум та довірливим. 1127 року, повіривши наклепам, зняв з посади талантовитого військовика Лі Гана, чим одразу скористались вороги. Зрештою чжурчжені 1127 року вдерлись до Китаю, розбили армію Сун, згодом раптово захопили Кайфен, а разом з тим колишнього імператора, Хуейцзуна, та чинного — Ціньцзуна.

1128 року Чжао Хуаня разом із батьком відрядили до столиці чжурчженів, міста Янцзінь, а 1130 року заслали на північ (сучасна провінція Хейлунцзян, північна Маньчжурія). Лише 1141 року колишньому імператору виділили наділ на території сучасної провінції Ганьсу й надали титул ґуна. Разом з тим він перебував у становищі заручника. Не маючи змоги вільно пересуватись, увесь час проводив в отриманому маєтку, де й помер 1161 року.

Влада

[ред. | ред. код]

Залишившись самостійно розібратися з вторгненням Цзінь, імператор Циньцзун призначив генерала Лі Ган (李綱), щоб очолити військових Суна, щоб відбитися від загарбників. Однак імператор Циньцзун не був вирішальним лідером і часто виносив погані судження. Врешті-решт, він усунув Лі Ганга з його призначення в надії розпочати мирні переговори з імперією Цзінь і відправив свого молодшого брата Чжао Гоу на переговори, але його схопили і вимагали викуп. Це може сприяти рішенню імператора Гаозунга не врятувати Цінцьзун. Перша облога Бяньцзіна закінчилася після того, як Циньцзун подарував місто чжурчженам і платив їм щорічну данину. Імператор Хуейцзун повернувся, почувши, що облога закінчена.

Причини другої облоги Бяньцзина

[ред. | ред. код]

Незважаючи на це, майже як тільки армії Цзінь покинули Кайфен, імператор Ціньцзун відмовився від угоди і відправив дві армії, щоб відбити війська Чжурчжен, які атакують Тайвань, і зміцнити оборону Чжуншаня і Хецзяня. Армія з 90 000 солдатів та інша з 60 000 була розгромлена силами Цзінь до червня. Друга експедиція з порятунку Тайваня також була невдалою. Імператор Ціньцзун відхилив пропозицію про посилення північних кордонів, мотивуючи це тим, що вони ніколи не зможуть повернутися, і відправив своїх генералів до інших частин країни. Імператорський суд Цзінь направив до Сун двох послів. Два посли були дворянами з колишньої династії Ляо. Імператор Ціньцзун неправильно оцінив ситуацію і вважав, що їх можна використовувати для обернення проти правителя Цзінь, імператора Тайцзунга. Імператор Ціньцзун відправив закодований лист, запечатаний у воску свічок, запросивши їх приєднатися до Сун, щоб утворити союз Анті-Цзінь, але посли передали лист імператору Тайцзунгу і в помсту звинуватили імператора Ціньцзуна в порушенні мирного договору і направили ще більшу армію проти Сун.

Захоплення

[ред. | ред. код]

Оскільки Ціньцзун помилково вилучив армію для розміщення в різних частинах країни, сили Цзінь врешті-решт прорвали стіни столиці Сун, Біньцзінь, в 1127 році і окупували місто в історично відомій події як Цзінкангський інцидент ("Цзинканг" був ім'я імператора Цінцзун.) Імператор Ціньцзун разом зі своїм батьком імператором Хуейцзун та рештою їхньої родини потрапили в полон до сил Цзінь, що означало кінець Північної Сун. Брат Ціньцзуна Чжао Гоу зумів втекти до південного Китаю, де він відновив імперію як династію Південних Сун і став історично відомим як імператор Гаозун.

Життя в династії Цзінь

[ред. | ред. код]

20 березня 1127 року імператор Ціньцзун та його батько були понижені до статусу простолюдинів і 13 травня 1127 року депортовані до столицs Цзінь. У 1128 році двоє колишніх імператорів Сун були змушені одягнути траурні сукні та вшанувати предки імператорів Цзінь у їхньому родовому храмі . Крім того, правитель Юрчен, імператор Тайдзун, дав двом колишнім імператорам Сун зневажливі титули, щоб принизити їх: імператора Ціньцзуна називали "маркізом Чонхун" (重 昏 侯; буквально "Маркіз з подвійною головою"), а імператора Хуейцзуна - "герцогом Hunde "(昏 德 公; буквально" Герцог з каламутною головою "). У 1141 р., Коли Імперія Цзінь нормалізувала відносини з (Південною) Імперією Сун, чжурчженці перейменували титул імператора Ціньцзуна в більш нейтрально звучачий "Герцог Тяньшуйський командуючий" (天水 郡公), який базується на командуванні, розташованому в верхів’я річки Вей. Через кілька місяців колишній імператор почав отримувати платню завдяки своєму дворянському статусу. Він прожив решту свого життя в полоні в імперії Цзінь, яка використовувала його як заручника для тиску на імперію Сун. У 1142 році імператор Гаозун підписав Шаосінський договір, який уклав мир з династією Цзінь. Це знищило шанс Цінцзуна повернутися. У 1156 році, в акті приниження, імператор Цзінь, який на той час був принцом Вітання, наказав йому та колишньому імператору Тяньцуо Ляо змагатися у матчі поло. Імператор Ціньцзун був слабким і кволим, і тому швидко впав з коня. Сам імператор Тяньцуо, незважаючи на те, що був дуже старим, був більш знайомий з верховою їздою, намагався врятуватися, але стрільці Чжурчжені обстрелили його до смерті. Імператор Ціньцзун помер як хворий і розбитий чоловік у 1161 році, провівши дві третини свого життя в династії Цзінь . Йому виповнився 61 рік на момент смерті. Його назва храму означає "Шанований предок".

Девіз правління

[ред. | ред. код]
  • Цзінкан (靖康) 1126—1127

Сім'я

[ред. | ред. код]

Імператриця Чжу( династія Чжу) - дружина (1102-1127)

  • Чжао Чень - коронований принц (1117-1128)- перший син
  • Принцеса Руджія (1121)

Дефеї (династія Чжу) - дружина (1110-1142)

  • Чжао Цзінь ( 1127) - другий син
  • Дочка (1130)

Кайрен, з клану Чжен (才 人 鄭氏), особисте ім'я Цинюнь

  • Чжао Сюнь (趙 訓 1129) - третій син

Кайрен, з клану Ді (才 人 狄 氏; 1114), особисте ім'я Югуй (玉輝)

  • Дочка (1129)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 脱脱 History of Song // 宋史 — 1345. — Т. 23. — (二十四史)
  2. ↑ а б https://www.biografiasyvidas.com/biografia/q/qinzong.htm
  3. ↑ а б в г д е China Biographical Database
  4. ↑ а б Ebrey P. B. Emperor Huizong — 1 — Harvard University Press, 2013. — P. 302. — 696 p. — ISBN 978-0-674-72525-6

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чжао_Хуань&oldid=40104440