Цітович Геннадій Іванович
Геннадій Іванович Цітович | |
---|---|
Генадзь Іванавіч Цітовіч | |
Основна інформація | |
Дата народження | 7 серпня 1910 |
Місце народження | с. Новий Погост, нині — Міорський район, Вітебська область, Білорусь |
Дата смерті | 20 червня 1986 (75 років) |
Місце смерті | Мінськ, Білорусь |
Поховання | Східне кладовище |
Громадянство | Білорусь |
Національність | білорус |
Професія | диригент, музикознавець, етнолог |
Освіта | Віленський університет |
Членство | Belarusian Union of Composersd |
Заклад | Інститут мистецтвознавства, етнографії і фольклору імені Кіндрата Кропиви НАН Білорусіd, Q101112367? і Народний хор Цитовича (Білорусь) |
Нагороди |
Геннадій Іванович Цітович (біл. Генадзь Іванавіч Цітовіч, 7 серпня 1910, с. Новий Погост, в даний час Міорський район Вітебської області, Білорусь — 21 червня 1986) — білоруський музикознавець, етнограф і хоровий диригент[1].
Першу науку з мистецтва і культури отримав у дитячі роки від Флора Манцевича.
Навчався в Університеті Стефана Баторія (1936—1939), закінчив Віленську консерваторію (1939). У 1939—1941 і 1945—1951 — редактор обласного радіо, консультант Будинку народної творчості в Барановичах. У 1974—1975 рр. — старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору АН Білорусі. Створив у с. Велике Підлісся Ляховицького району народний хор (1952), реорганізований в 1959 році в Білоруський державний ансамбль пісні і танцю, в 1964 — Державний народний хор Білорусі, яким керував до 1974 року. У 1974—1975 — старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору АН Білорусі.
Записав більше 3 тис. білоруських (переважно), українських, польських, болгарських, литовських, латиських народних пісень, танців, інструментальних наспівів. Зробив для хору багато концертних обробок власних записів. Укладач ряду фольклорних збірок.
Теоретичні роботи присвячені міжславянським і слов'яно-балтським народно-пісенним зв'язкам, історичного розвитку білоруської народної музики, білоруському народному багатоголоссю, народного виконавства, стильовому аналізу сучасної народної пісні, музичного побуту сучасного села. Зробив значний внесок у становлення і розвиток самодіяльного музичного мистецтва Білорусі. Активно виступав у періодичній пресі, автор низки теле- і радіопередач.
Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Цітовича критикують за переклад українських пісень Берестейщини білоруською мовою та видачу їх за власне білоруські народні пісні (піснекрадство)[1]. Зокрема, збірник «Анталогія беларускай народнай песні» Г. Цітовича (Мінськ, 1968, 1975) налічує понад 100 перекладених білоруською мовою українських народних пісень (здебільшого з Берестейщини)[1]. Серед перекладених пісень — пісня «Нащо мені чорні брови», створена на слова Тараса Шевченка[1].
- Польскія народныя песні. — Мн., 1962;
- Анталогія беларускай народнай песні. — Мн., 1968;
- Аб беларускім песенным фальклоры. [Выбр. нарысы]. — Мн., 1976.
- ↑ а б в г Леонюк В. Цитович Генадій // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 325. — ISBN 966-95063-0-1.
- Жураўлёў Д. М. Генадзь Цітовіч. — Мн.: 1969.
- Цітовіч Генадзь // Этнаграфія Беларусі: Энцыклапедыя; Рэдкалегія: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1989.— 575 с.: іл. ISBN 5-85700-014-9.
- Манцэвіч Барыс. А Беларусь — даражэй за ўсё. Успаміны пра Генадзя Цітовіча [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.]// //«Рэгіянальная газет»
- Народились 7 серпня
- Народились 1910
- Померли 20 червня
- Померли 1986
- Поховані на Східному кладовищі Мінська
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти Білоруської РСР
- Лауреати державної премії БРСР
- Білоруські хорові диригенти
- Музикознавці
- Білоруські етнографи