Перейти до вмісту

Чак Шумер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шумер.
Чак Шумер
Charles Chuck Schumer
Чак Шумер
Чак Шумер
Лідер більшості Сенату США
Нині на посаді
На посаді з20 січня 2021
ПопередникМітч Макконнелл
Сенатор США від штату Нью-Йорк
Нині на посаді
На посаді з3 січня 1999
ПопередникАль Д'Амато
Член Палати представників США від штату Нью-Йорк
3 січня 1981 — 3 січня 1999
ПопередникЕлізабет Холтцман[en]
НаступникЕнтоні Вінер
Член Асамблеї штату Нью-Йорк
1 січня 1975 — 31 грудня 1980
Народився23 листопада 1950;
Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Відомий якполітик, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСША США
Національністьєвреї[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаГарвардський університет
Alma materГарвардський коледж (1971), Гарвардська школа права (1974) і Середня школа Джеймса Медісонаd (1967) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяДемократична
У шлюбі зIris Weinshall
Діти2
РідняЕмі Шумер
Релігіяюдаїзм[4][5] і Реформістський юдаїзм[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Підпис
schumer.senate.gov Редагувати інформацію у Вікіданих
 Роботи у Вікіджерелах
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Чарльз Елліс «Чак» Шумер (англ. Charles Ellis «Chuck» Schumer; нар. 23 листопада 1950(19501123), Бруклін, Нью-Йорк, США) — американський політик, старший сенатор США від штату Нью-Йорк (з 3 січня 1999). До обрання в Сенат США, Шумер був членом Палати представників США з 1981 до 1999 року. Член Демократичної партії.

Лідер меншості у Сенаті з 2017 до 2021 року.[6] Лідер більшості в Сенаті з 20 січня 2021.[7]

У січні 2022 проголосував проти проєкту санкцій для газогону «Північний потік-2» як засобу запобігання російському вторгненню в Україну[8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки життя та освіта

Шумер народився в Мідвуді, Бруклін, у сім'ї Сельми (уродженої Розен) та Авраама Шумера.[9] Його предки походили з міста Чортків, що в Галичині, на території сучасної Західної України.[10] Шумер закінчив середню школу Джеймса Медісона 1967 року. Навчався в Гарвардському коледжі, де спочатку вивчав хімію, а потім перемкнувся на громадські науки після того, як брав участь у президентській кампанії Юджина Маккарті 1968 року.[11] Після отримання диплома з відзнакою 1971 року Шумер продовжив навчання у Гарвардській школі права, отримавши 1974 року ступінь доктора юридичних наук з відзнакою. Шумер закінчив колегію адвокатів штату Нью-Йорк на початку 1975 року. Однак він ніколи не займався юридичною практикою, обравши натомість політичну кар'єру.[12]

Кар'єра

1974 року Шумер балотувався і був обраний членом Асамблеї штату Нью-Йорк, зайнявши місце, яке раніше займав наставник Шумера, конгресмен Стівен Соларц.[13] Шумер обіймав посаду протягом трьох термінів, з 1975 до 1981 року, працюючи в 181-му, 182-му та 183-му законодавчих органах штату Нью-Йорк.[14][15][16] Він ніколи не програвав виборів.

1980 року конгресмен 16-го округу Елізабет Хольцман виграла від демократів на місце в Сенаті республіканця Джейкоба Джавітса. Шумер балотувався на звільнене Гольцман місце в Палаті й переміг.[13]

11 березня 1993 року Шумер представив Закон про відновлення релігійної свободи (також відомий як RFRA). Як член судового комітету Палати представників, Шумер був одним з чотирьох членів Конгресу, які спостерігали за розслідуванням Палати представників (очолюючи демократичний захист адміністрації Клінтона),[17] слухань про облогу Вейко в 1995 році.[18]

1998 року Шумер балотувався в Сенат. Він виграв попередні вибори в Сенаті від Демократичної партії, набравши 51 відсоток голосів проти Джеральдін Ферраро (21 відсоток) та Марка Гріна (19 відсотків). Отримав 54 відсотки голосів на загальних виборах,[19] перемігши чинного республіканця, який був при владі три терміни, Аль Д'Амато (44 відсотки).

Отримав перемогу на виборах від Демократичної партії до Сенату на Нью-йоркському окрузі 29 червня 2016 року.[20] Депутати Сенату обрали Шумера лідером меншості Сенату в листопаді 2016 року. Шумер став першим жителем Нью-Йорку, а також перша євреем, який став лідером Сенату.[21] 20 січня 2021 року демократи отримали більшість у Сенаті США після приведення до присяги новообраних сенаторів від Джорджії Джона Оссоффа та Рафаеля Ворнока, унаслідок чого Шумер став лідером більшості, замінивши республіканця Мітча Макконнелла з Кентуккі, який став лідером меншості Сенату.[22]

Публікації

[ред. | ред. код]

У січні 2007 року Шумер опублікував книгу під назвою «Позитивно американське: повернення середнього класу по одній родині за раз», у якій викладаються стратегії, за допомогою яких демократи можуть турбуватися про виборців з середнього класу. Написати книгу йому допоміг Даніель Ескадрон (один із його помічників на той час). Вони спиралися на досвід сенатора, який допоміг його партії перемогти на проміжних виборах 2006 року.[23][24]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 5 липня 2024) — за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-американського міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України[25].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.wsj.com/articles/jewish-lawmakers-face-alarming-anti-semitic-tweets-report-says-11601956860
  2. ↑ https://www.jta.org/2020/10/13/politics/mitch-mcconnell-called-chuck-schumer-somebody-from-new-york-was-it-an-anti-semitic-dog-whistle
  3. ↑ Шумер Ч. (unspecified title)
  4. ↑ https://github.com/unitedstates/congress-legislators
  5. ↑ а б Gergely J. Progressive Jews to Schumer: Paid leave must be part of Build Back Better legislation — 2021.
  6. ↑ Chuck Schumer Prepares for His Next Challenge: Leading Senate Democrats [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] The New York Times
  7. ↑ Who is Chuck Schumer?. www.cityandstateny.com (англійською) . 21 січня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  8. ↑ U.S. Senate: U.S. Senate Roll Call Votes 117th Congress - 2nd Session. www.senate.gov. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  9. ↑ Genealogy senators: Schumer.
  10. ↑ December 21; 2016 (21 грудня 2016). Schumer Promises to Protect Jewish Way of Life. Jewish Insider. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  11. ↑ Senator Schumer Website: Timeline. web.archive.org. 10 липня 2008. Архів оригіналу за 10 липня 2008. Процитовано 12 березня 2021.
  12. ↑ Bruni, Frank (26 жовтня 1998). THE 1998 CAMPAIGN -- THE DEMOCRAT; For Schumer, a Decades-Long Drive Toward a Quest for the Senate (Published 1998). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  13. ↑ а б Berke, Richard L.; Times, Special To the New York (7 квітня 1991). Washington at Work; Side by Side by Solarz and Schumer: A Rivalry (Published 1991). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  14. ↑ Chuck Schumer | Congress votes database | washingtonpost.com. web.archive.org. 7 квітня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2008. Процитовано 12 березня 2021.
  15. ↑ Bioguide Search. bioguide.congress.gov. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  16. ↑ Senator Schumer Website: Timeline. web.archive.org. 27 березня 2008. Архів оригіналу за 27 березня 2008. Процитовано 12 березня 2021.
  17. ↑ Lewis, Neil A. (3 серпня 1995). In Waco Hearings, Parties Undergo a Role Reversal (Published 1995). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  18. ↑ House Investigators Visit Texas To Prepare for Waco Hearings (Published 1995). The New York Times (амер.). 28 червня 1995. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  19. ↑ Election and voting information (PDF). FEC.gov (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 12 березня 2021.
  20. ↑ New York Primary Election Results 2016: Senate Live Map by County, Real-Time Voting Updates. Election Hub. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
  21. ↑ O’Keefe, Ed; Post, Mike DeBonis Washington; November 16; 2016; Comments, 10:43 a m Email to a Friend Share on Facebook Share on TwitterPrint this Article View. Democrats shake up Senate leadership - The Boston Globe. BostonGlobe.com (амер.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  22. ↑ Conradis, Brandon (20 січня 2021). Schumer becomes new Senate majority leader. TheHill (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  23. ↑ Pillifant, Reid. Two former Schumer aides run for office, one gets a Schumer endorsement. Politico PRO (англ.). Процитовано 12 березня 2021.
  24. ↑ Best CBD OIL No THC | Nano | Hemp Oil For Sale | Zero THC CBD. Best CBD OIL No THC | Nano | Pure CBD For Sale (амер.). Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  25. ↑ Указ Президента України від 5 липня 2024 року № 451/2024 «Про нагородження орденом «За заслуги»»

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чак_Шумер&oldid=44889677