Чан Ваньцюань
| Чан Ваньцюань | |
|---|---|
| кит. 常万全 | |
 | |
| Народився | січень 1949[1] (75 років) Наньян, КНР |
| Країна |  КНР |
| Діяльність | політик, офіцер |
| Alma mater | Weinan Normal Universityd |
| Роки активності | 1968 — тепер. час |
| Посада | член Державної ради КНРd і Minister of National Defense of the People's Republic of Chinad |
| Військове звання | цзян[d] і генерал-полковник |
| Партія | КПК |
| Конфесія | атеїзм |
Чан Ваньцюань (кит. 常万全, трансліт. Cháng Wànquán; січень 1949) — китайський військовий і державний діяч. Міністр оборони Китайської Народної Республіки. Член Державної ради КНР з 2013 року. Член ЦК КПК (16—18 скликань).
В рядах Народно-визвольної армії Китаю з березня 1968, з листопада того ж року член Комуністичної партії Китаю. Закінчив Вейнаньське педагогічне училище провінції Шеньсі[2], де навчався в 1985—1987 роках, молодший спеціаліст.
У 1992-94 рр. командувач 61-ю дивізією. У 1994-98 рр. начштабу 47-ї групи армій. У 1998—2000 рр. служив в Нацуніверситеті оборони. У 2000-02 рр. командувач 47-ї групи армій. У 2002-03 рр. начштабу Ланьчжоуського ВО. У 2003-04 рр. начштабу Пекінського ВО. У 2004—2007 роках командувач Шеньянським військовим округом.
З вересня 2007 року по жовтень 2012 року начальник Головного управління озброєнь і військової техніки НВАК. Член Центрвоєнради КНР з жовтня 2007 року[3]. Під час перебування на цій посаді чотири роки керував китайською програмою пілотованих космічних польотів, саме під його керівництвом корабель «Шеньчжоу-7», космічний модуль «Тяньгун-1», кораблі «Шеньчжоу-8» і «Шеньчжоу-9» по черзі піднялися в космос[2].
З березня 2013 року міністр оборони і член Держради КНР[4]. Є найстаршим за віком серед п'яти нинішніх членів Держради[2]. Також як і його попередник на посту міністра оборони Лян Гуанле, не є членом Політбюро. Через вікових обмежень не зможе бути переобраний на наступний термін в ЦК КПК.
Завідував кафедрою ведення військових операцій Академії національної оборони[2].
«Чан Ваньцюань вважається людиною Ху Цзіньтао», — зазначав журнал «Коммерсант-Власть» (05.11.2012), — "кар'єра Чана різко прискорилася після того, як Ху став генсеком — в 2002-му генерала обрали в ЦК партії, потім він був начальником штабу в столичному військовому окрузі … "[5].
- ↑ China Vitae — 2001.
- ↑ а б в г Новый состав руководства Госсовета КНР — Международное радио Китая. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ На первой сессии ВСНП 12-го созыва утверждены члены ЦВС КНР. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Китайские законодатели утвердили новый персональный состав кабмина — Новости Политики — Новости@Mail.Ru. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Ъ-Власть — Молодые драконы. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |