Чарльз Тейт Ріган

Чарльз Тейт Ріган
англ. Charles Tate Regan
Народився	1 лютого 1878(18780201) Шерборн
Помер	12 січня 1943
Країна	Велика Британія
Діяльність	іхтіолог, зоолог
Галузь	іхтіологія
Alma mater	Куїнз-колледжd і Derby Schoold
Знання мов	англійська
Членство	Лондонське королівське товариство і Американська академія мистецтв і наук
Посада	директор музеюd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Медіафайли у Вікісховищі

Чарльз Тейт Ріган (*Charles Tate Regan, 1 лютого 1878 — 12 січня 1943) — британський іхтіолог.

Життєпис

Його батьки були музиками. Народився в Шерборне (Дорсет) у 1878 році. Навчався у школі Дербі, де виявив хист до спорту, музики та природничих наук. 1897 року вступив до коледжу королеви в Кембридзькому університеті. Тут його вчителями з біології були Адам Седжвік і Стенлі Гарденер. 1900 року здобув ступінь бакалавра.

У 1901 році став співробітником Музею природознавства в Лондоні, де працював хранителем відділу зоології. 1907 здобув докторський ступінь. 1910 року перебував у США, де займався систематизацією видів риб. Обраний членом Королівського Товариства в 1917 році.

У 1927 році призначено директором Музею природознавства. На цій посаді перебував до 1938 року. 1928 року обрано членом Американської академії мистецтв і наук. Керував роботою низки молодих вчених. Серед них була Етельвін Тревавас, що далі працювала в музеї природознавства. Помер 1943 року в Лондоні.

Пам'ять

На честь Рігана названо такі види риб:

• Anadoras regani
• Apistogramma regani
• Apogon regani
• Astroblepus regani
• Callionymus regani
• Cetostoma regani
• Crenicichla regani
• Diaphus regani
• Engyprosopon regani
• Gambusia regani
• Hemipsilichthys regani
• Holohalaelurus regani
• Hoplichthys regani
• Hypostomus regani
• Julidochromis regani
• Lycozoarces regani
• Neosalanx regani
• Salvelinus inframundus
• Symphurus regani
• Trichomycterus regani
• Tylochromis regani
• Vieja regani
• Zebrias regani

Джерела

• Burne, R. H.; Norman, J. R. (1943). Charles Tate Regan. 1878—1943. Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. 4 (12): 411.