Чегдомин
селище міського типу Чегдомин | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Чегдомын | ||||
| ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Хабаровський край | |||
Муніципальний район | Верхньобуреїнський | |||
Поселення | Чегдоминське | |||
Код ЗКАТУ: | 08214551000 | |||
Код ЗКТМО: | 08614151051 | |||
Основні дані | ||||
Час заснування | 1939 | |||
Статус селища міського типу | 1949 | |||
Населення | 13048 осіб (2010[1]) | |||
Поштовий індекс | 682030–682036 | |||
Телефонний код | +7 42149 | |||
Географічні координати: | 51°08′06″ пн. ш. 133°02′13″ сх. д. / 51.1350101° пн. ш. 133.0368405° сх. д. | |||
Мапа | ||||
| ||||
Чегдоми́н (рос. Чегдомын) — селище міського типу, центр Верхньобуреїнського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр Чегдоминського міського поселення.
Розташоване на лівій притоці Ургалу, річці Чегдомин (від евенк. дягла му — «соснова вода»), за 630 км на північний захід від Хабаровська, за 300 км на захід від Комсомольська-на-Амурі.
Клімат помірний мусонний з безсніжною морозною зимою і теплим вологим літом. Середня температура січня -30 °С, липня + 20 °С. Опадів випадає в середньому 680 мм на рік.
Селище розвивалося одночасно з будівництвом шахт. Перший наметовий житловий масив на сопці був по вулиці Піонерській. У наметах розміщувалося по 5-10 сімей. Селище розділилося на дві частини — верхню і нижню. Верхня до 1960-их років називалася Стройгородок.
- Початок видобутку вугілля — 1941
- Статус селища міського типу — 1949. Цього ж року була утворена Чегдоминська селищна Рада народних депутатів, її першим головою став Гаврило Пилипович Істомін.
- Статус районного центру — 1954
- Запуск Ургальського цегельного заводу — 1955
- Відкриття кінотеатру «Ургал» — 1955
- Початок роботи місцевого телебачення — 1967
- Відкриття Районного Будинку культури — 1973
- Введення телевізійної станції «Орбіта», в зв'язку з чим з'явилася можливість перегляду передач Центрального телебачення — 1976
Населення — 13048 осіб (2010; 15303 у 2002[2]).
У селищі — станція Чегдомин. Знаходиться на окремій гілці за 17 км від станції Ургал I (на головному ході Байкало-Амурської магістралі). Курсує поїзд Чегдомин — Хабаровськ.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- На Вікімапії [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |