Чемерис Володимир Володимирович
| Чемерис Володимир Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 жовтня 1962 (62 роки) Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Посада | народний депутат України[1] |
Володи́мир Чемери́с (нар. 19 жовтня 1962, Конотоп, Сумська область) — український громадський і політичний діяч, колишній член правління Української Гельсинської Спілки, співкоординатор акції «Україна без Кучми». Безпартійний.
1976 — навчається у київській фізико-математичній школі при КДУ.
1979 — вступив на фізичний факультет Київського державного університету (кафедра ядерної фізики).
1982 — за антирадянську діяльність був відрахований з комсомолу та університету (так звана «справа 16-ти», справа 16 студентів 5-ти факультетів КДУ).
Працював вантажником, формувальником, служив у армії.
1986 — відновився на 3-й курс КДУ. У цей період був одногрупником нині відомого українського барда Анатолія Сухого.
1989 — один з організаторів студентського товариства «Громада». Того ж року вдруге був виключений із університету (з 5-го, останнього, курсу) за антирадянську діяльність.
1990 — відновився на 5-й курс університету.
1990 — був одним з учасників студентських протестів («Революція на граніті»), що призвела до відставки Масола.
1991 — закінчив університет (кафедра теорії ядра та елементарних частинок).
Згодом продовжив навчання в аспірантурі Інституту теоретичної фізики АН України.
1991–1993 — голова Союзу українського студентства.
1994–1998 — депутат Київської міської ради та народний депутат України (Франківський округ м. Львова)[2]. Автор законопроєкту «Про статус столиці України — міста Києва» (схвалений Верховною Радою України у лютому 1998, щодо нього застосовано вето Президента).
З 1996 засновник та голова (нині член) правління, громадської організації Інститут «Республіка», яка предметно займається захистом права мирних зібрань в Україні. Розробник проєкту закону «Про свободу мирних зібрань».
2000–2001 — співкоординатор акції протесту «Україна без Кучми».
2013 — засудив брутальний розгін владою студентського Євромайдану 30 листопада, зазначивши, що тим самим влада фактично здійснила антиконституційний переворот та закликав українців вийти на акції протесту.[3]
2015 — брав участь у похоронах члена Партії регіонів, колишнього депутата Верховної Ради України і першого заступник голови фракції Партії регіонів Михайла Чечетова.[4], де в інтерв'ю Громадському Телебаченню порівняв смерть Чечетова зі вбивством Бориса Нємцова i звинуватив у цьому атмосферу ненависті. [5]
У 2021 році зареєстрував за місцем проживання у Києві громадську організацію "Червоні". [6]
Живе у Києві.
- ↑ Народні Депутати України 2-го скликання (1994-1998)
- ↑ © Верховна Рада України 1994–2015. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 8 березня 2015.
- ↑ Українська влада під час розгону столичного Євромайдану фактично здійснила антиконституційний переворот — В.Череміс. Новини на УНН. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- ↑ Чечетова поховали на Південному кладовищі під музику Сінатри — Політика — ТСН.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- ↑ Похороны Михаила Чечетова. (2:46 хв) — Громадське Телебачення. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 8 березня 2015.
- ↑ Червоні. YouControl. 44487292. Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 листопада 2023.
- Сайт [Архівовано 29 квітня 2010 у Wayback Machine.] Української Гельсінської спілки з прав людини
- Володимир Чемерис на maidan.org.ua
- Володимир Чемерис: «Змінити Систему або як НЕ голосувати на президентських виборах» [Архівовано 24 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Володимир Чемерис: Свобода зібрань в Україні. Короткий курс. 25 травня 2010 р. [Архівовано 1 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Статті Володимира Чемериса на сайті «Громадського спротиву України» [Архівовано 31 травня 2013 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |