Чемпіонат Англії з футболу 2005—2006: Прем'єр-ліга
Сезон | 2005–06 |
---|---|
Чемпіони | «Челсі» (16-й титул) |
Підвищилися | «Сандерленд» «Віган Атлетік» «Вест Гем Юнайтед» |
Вибули | «Бірмінгем Сіті» «Вест-Бромвіч Альбіон» «Сандерленд» |
Ліга чемпіонів | «Челсі» «Манчестер Юнайтед» «Ліверпуль» «Арсенал» |
Кубок УЄФА | «Тоттенгем Готспур» «Блекберн Роверз» «Вест Гем Юнайтед» |
Зіграно матчів | 380 |
Забито голів | 944 (2.48 за гру) |
Найкращий бомбардир | Тьєррі Анрі (27 голів) |
Найбільша перемога вдома | «Арсенал» 7–0 «Мідлсбро» (14 січня 2006) |
Найрезультативніша гра | 6 матчів (по 7 голів) |
← 2004–05 2006–07 → |
Англійська прем'єр-ліга 2005—2006 (англ. Barclays Premier League) — 14-й сезон англійської Прем'єр-ліги, заснованої 1992 року. Сезон розпочався 13 серпня 2005 року та завершився 7 травня 2006 року.
Лондонський «Челсі», що розпочинав сезон у ранзі чинного чемпіона Англії, вже на його початку продемонстрував рішучість захистити цей титул, здобувши перемоги у 15 з 16 перших матчів сезону. На початку 2006 року відрив чинних чемпіонів від найближчих переслідувачів сягнув 18 очок. Втім спад ігрової форми лондонців у середині березня 2006, який збігся в часі з переможною серією «Манчестер Юнайтед», дав змогу останньому скоротити відставання від лідера до 7 очок. Долю чемпіонського титулу було вирішено наприкінці квітня в очній зустрічі цих команд, в якій лондонські «аристократи» на домашній арені впевнено здолали «манкуніанців» з рахунком 3:0 і позбавили останніх шансів на продовження боротьби за чемпіонство. Перемога «Челсі» в чемпіонаті Анлії цього сезону стала для клубу третьою в історії та другою під егідою Прем'єр-ліги.
За результатами сезону елітний дивізіон англійського футболу залишили «Вест-Бромвіч Альбіон», «Бірмінгем Сіті» та «Сандерленд».
У змаганнях Прем'єр-ліги сезону 2005—2006 взяли участь 20 команд, включаючи 17 команд-учасниць попереднього сезону та три команди, що підвищилися у класі з Чемпіонату Футбольної ліги.
М |
Команда |
І |
В |
Н |
П |
МЗ |
МП |
РМ |
О |
|
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Челсі (Ч) | 38 | 29 | 4 | 5 | 72 | 22 | +50 | 91 | Груповий раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2006–2007 |
2 | Манчестер Юнайтед | 38 | 25 | 8 | 5 | 72 | 34 | +38 | 83 | |
3 | Ліверпуль | 38 | 25 | 7 | 6 | 57 | 25 | +32 | 82 | 3-й кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2006–2007 |
4 | Арсенал | 38 | 20 | 7 | 11 | 68 | 31 | +37 | 67 | |
5 | Тоттенгем Готспур | 38 | 18 | 11 | 9 | 53 | 38 | +15 | 65 | 1-й раунд Кубка УЄФА 2006–2007 |
6 | Блекберн Роверз | 38 | 19 | 6 | 13 | 51 | 42 | +9 | 63 | |
7 | Ньюкасл Юнайтед | 38 | 17 | 7 | 14 | 47 | 42 | +5 | 58 | 3-й раунд Кубка Інтертото 2006 |
8 | Болтон Вондерерз | 38 | 15 | 11 | 12 | 49 | 41 | +8 | 56 | |
9 | Вест Гем Юнайтед | 38 | 16 | 7 | 15 | 52 | 55 | −3 | 55 | 1-й раунд Кубка УЄФА 2006–2007 1 |
10 | Віган Атлетік | 38 | 15 | 6 | 17 | 45 | 52 | −7 | 51 | |
11 | Евертон | 38 | 14 | 8 | 16 | 34 | 49 | −15 | 50 | |
12 | Фулгем | 38 | 14 | 6 | 18 | 48 | 58 | −10 | 48 | |
13 | Чарльтон Атлетик | 38 | 13 | 8 | 17 | 41 | 55 | −14 | 47 | |
14 | Мідлсбро | 38 | 12 | 9 | 17 | 48 | 58 | −10 | 45 | |
15 | Манчестер Сіті | 38 | 13 | 4 | 21 | 43 | 48 | −5 | 43 | |
16 | Астон Вілла | 38 | 10 | 12 | 16 | 42 | 55 | −13 | 42 | |
17 | Портсмут | 38 | 10 | 8 | 20 | 37 | 62 | −25 | 38 | |
18 | «Бірмінгем Сіті» (В) | 38 | 8 | 10 | 20 | 28 | 50 | −22 | 34 | Пониження до Футбольної ліги |
19 | «Вест-Бромвіч Альбіон» (В) | 38 | 7 | 9 | 22 | 31 | 58 | −27 | 30 | |
20 | «Сандерленд» (В) | 38 | 3 | 6 | 29 | 26 | 69 | −43 | 15 |
Джерела: Barclays Premier League
Правила класифікації:
1) очок; 2) різниця м'ячів; 3) кіл-ть забитих м'ячів.
(Ч) = Чемпіон; (Пн)/(В) = Понижено в класі/Вибув; (Пв) = Підвищення в класі; (ПП) = Переможець плей-оф; (Н) = Перехід до наступного раунду.
Застосовується тільки коли сезон ще не закінчений:
(К) = Кваліфікований до раунду турніру; (КН) = Кваліфікований до турніру, але не до конкретного раунду; (Д) = Дискваліфікований з турніру.
1.«Вест Гем Юнайтед» отримав право виступів у розіграші Кубка УЄФА 2006–2007 як фіналіст Кубка Англії з футболу 2005–06, оскільки переможець цього змагання, «Ліверпуль», завдяки третьому місцю в чемпіонаті пробився до Ліги чемпіонів УЄФА.
Вдома \ В гостях1 | АРС | АСТ | БІР | БЛБ | БОЛ | ЧАР | ЧЕЛ | ЕВЕ | ФУЛ | ЛІВ | МС | МЮ | МІД | НЬЮ | ПОР | САН | ТОТ | ВБА | ВГЮ | ВІГ |
Арсенал | 5–0 | 1–0 | 3–0 | 1–1 | 3–0 | 0–2 | 2–0 | 4–1 | 2–1 | 1–0 | 0–0 | 7–0 | 2–0 | 4–0 | 3–1 | 1–1 | 3–1 | 2–3 | 4–2 | |
Астон Вілла | 0–0 | 3–1 | 1–0 | 2–2 | 1–0 | 1–1 | 4–0 | 0–0 | 0–2 | 0–1 | 0–2 | 2–3 | 1–2 | 1–0 | 2–1 | 1–1 | 0–0 | 1–2 | 0–2 | |
Бірмінгем Сіті | 0–2 | 0–1 | 2–1 | 1–0 | 0–1 | 0–0 | 0–1 | 1–0 | 2–2 | 1–2 | 2–2 | 0–3 | 0–0 | 5–0 | 1–0 | 0–2 | 1–1 | 1–2 | 2–0 | |
Блекберн Роверз | 1–0 | 2–0 | 2–0 | 0–0 | 4–1 | 1–0 | 0–2 | 2–1 | 0–1 | 2–0 | 4–3 | 3–2 | 0–3 | 2–1 | 2–0 | 0–0 | 2–0 | 3–2 | 1–1 | |
Болтон Вондерерз | 2–0 | 1–1 | 1–0 | 0–0 | 4–1 | 0–2 | 0–1 | 2–1 | 2–2 | 2–0 | 1–2 | 1–1 | 2–0 | 1–0 | 2–0 | 1–0 | 2–0 | 4–1 | 1–1 | |
Чарльтон Атлетик | 0–1 | 0–0 | 2–0 | 0–2 | 0–1 | 0–2 | 0–0 | 1–1 | 2–0 | 2–5 | 1–3 | 2–1 | 3–1 | 2–1 | 2–0 | 2–3 | 0–0 | 2–0 | 1–0 | |
Челсі | 1–0 | 2–1 | 2–0 | 4–2 | 5–1 | 1–1 | 3–0 | 3–2 | 2–0 | 2–0 | 3–0 | 1–0 | 3–0 | 2–0 | 2–0 | 2–1 | 4–0 | 4–1 | 1–0 | |
Евертон | 1–0 | 4–1 | 0–0 | 1–0 | 0–4 | 3–1 | 1–1 | 3–1 | 1–3 | 1–0 | 0–2 | 1–0 | 1–0 | 0–1 | 2–2 | 0–1 | 2–2 | 1–2 | 0–1 | |
Фулгем | 0–4 | 3–3 | 0–0 | 2–1 | 2–1 | 2–1 | 1–0 | 1–0 | 2–0 | 2–1 | 2–3 | 1–0 | 1–0 | 1–3 | 2–1 | 1–0 | 6–1 | 1–2 | 1–0 | |
Ліверпуль | 1–0 | 3–1 | 1–1 | 1–0 | 1–0 | 0–0 | 1–4 | 3–1 | 5–1 | 1–0 | 0–0 | 2–0 | 2–0 | 3–0 | 1–0 | 1–0 | 1–0 | 2–0 | 3–0 | |
Манчестер Сіті | 1–3 | 3–1 | 4–1 | 0–0 | 0–1 | 3–2 | 0–1 | 2–0 | 1–2 | 0–1 | 3–1 | 0–1 | 3–0 | 2–1 | 2–1 | 0–2 | 0–0 | 2–1 | 0–1 | |
Манчестер Юнайтед | 2–0 | 1–0 | 3–0 | 1–2 | 4–1 | 4–0 | 1–0 | 1–1 | 4–2 | 1–0 | 1–1 | 0–0 | 2–0 | 3–0 | 0–0 | 1–1 | 3–0 | 1–0 | 4–0 | |
Мідлсбро | 2–1 | 0–4 | 1–0 | 0–2 | 4–3 | 0–3 | 3–0 | 0–1 | 3–2 | 0–0 | 0–0 | 4–1 | 1–2 | 1–1 | 0–2 | 3–3 | 2–2 | 2–0 | 2–3 | |
Ньюкасл Юнайтед | 1–0 | 1–1 | 1–0 | 0–1 | 3–1 | 0–0 | 1–0 | 2–0 | 1–1 | 1–3 | 1–0 | 0–2 | 2–2 | 2–0 | 3–2 | 3–1 | 3–0 | 0–0 | 3–1 | |
Портсмут | 1–1 | 1–1 | 1–1 | 2–2 | 1–1 | 1–2 | 0–2 | 0–1 | 1–0 | 1–3 | 2–1 | 1–3 | 1–0 | 0–0 | 2–1 | 0–2 | 1–0 | 1–1 | 0–2 | |
Сандерленд | 0–3 | 1–3 | 0–1 | 0–1 | 0–0 | 1–3 | 1–2 | 0–1 | 2–1 | 0–2 | 1–2 | 1–3 | 0–3 | 1–4 | 1–4 | 1–1 | 1–1 | 1–1 | 0–1 | |
Тоттенгем Готспур | 1–1 | 0–0 | 2–0 | 3–2 | 1–0 | 3–1 | 0–2 | 2–0 | 1–0 | 0–0 | 2–1 | 1–2 | 2–0 | 2–0 | 3–1 | 3–2 | 2–1 | 1–1 | 2–2 | |
Вест-Бромвіч Альбіон | 2–1 | 1–2 | 2–3 | 2–0 | 0–0 | 1–2 | 1–2 | 4–0 | 0–0 | 0–2 | 2–0 | 1–2 | 0–2 | 0–3 | 2–1 | 0–1 | 2–0 | 0–1 | 1–2 | |
Вест Гем Юнайтед | 0–0 | 4–0 | 3–0 | 3–1 | 1–2 | 0–0 | 1–3 | 2–2 | 2–1 | 1–2 | 1–0 | 1–2 | 2–1 | 2–4 | 2–4 | 2–0 | 2–1 | 1–0 | 0–2 | |
Віган Атлетік | 2–3 | 3–2 | 1–1 | 0–3 | 2–1 | 3–0 | 0–1 | 1–1 | 1–0 | 0–1 | 4–3 | 1–2 | 1–1 | 1–0 | 1–2 | 1–0 | 1–2 | 0–1 | 1–2 |
Джерело: Barclays Premier League
1Команда-господар записана у лівому стовпчику.
Кольори: Голубий = господар переміг; Жовтий = нічия; Червоний = гості перемогли.
Для майбутніх матчів, позначених «п», існує стаття.
|
|
Місяць | Тренер місяця | Гравець місяця |
---|---|---|
серпень | Стюарт Пірс («Манчестер Сіті») | Даррен Бент («Чарльтон Атлетик») |
вересень | Пол Джюелл («Віган Атлетік») | Денні Мерфі («Чарльтон Атлетик») |
жовтень | Пол Джюелл («Віган Атлетік») | Френк Лемпард («Челсі») |
листопад | Рафаель Бенітес («Ліверпуль») | Робін ван Персі («Арсенал») |
грудень | Рафаель Бенітес («Ліверпуль») | Вейн Руні («Манчестер Юнайтед») |
січень | Девід Моєс («Евертон») | Антон Фердінанд («Вест Гем Юнайтед») |
лютий | Алан Пардью («Вест Гем Юнайтед») | Кевін Нолан («Болтон Вондерерз») |
березень | Алекс Фергюсон («Манчестер Юнайтед») | Вейн Руні («Манчестер Юнайтед») |
квітень | Гаррі Реднап («Портсмут») | Стівен Джерард («Ліверпуль») |
Звання «Гравець року за версією ПФА» 2006 року виборов півзахисник «Ліверпуля» Стівен Джерард.[1]
Іншими номінантами на цю нагороду були:
- Тьєррі Анрі («Арсенал»)
- Вейн Руні («Манчестер Юнайтед»)
- Джо Коул («Челсі»)
- Френк Лемпард («Челсі»)
- Джон Террі («Челсі»)
Нагороду «Молодий гравець року за версією ПФА» отримав Вейн Руні, нападник «Манчестер Юнайтед».[2]
Іншими номінантами на цю нагороду були:
- Даррен Бент («Чарльтон Атлетик»)
- Сеск Фабрегас («Арсенал»)
- Антон Фердінанд («Вест Гем Юнайтед»)
- Аарон Леннон («Тоттенгем Готспур»)
- Кріштіану Роналду («Манчестер Юнайтед»)
Лауреатом нагороди «Гравець року за версією вболівальників ПФА» також став Вейн Руні з «Манчестер Юнайтед».
За версією Асоціації футбольних журналістів найкращим футболістом в англійській першості був визнаний французький нападник лондонського «Арсенала» Тьєррі Анрі. Для гравця ця нагорода стала третьою у кар'єрі, що стало рекордом в історії цього почесного титулу.[3]
«Гравцем року англійської Прем'єр-ліги» удруге в своїй кар'єрі був визнаний півзахисник «Челсі» Френк Лемпард.
Лауреатом нагороди «Тренер року англійської Прем'єр-ліги» вдруге став португальський спеціаліст Жозе Моурінью, який привів свій «Челсі» до другого поспіль чемпіонського звання.[4]
Нагороду «Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги» найкращому бомбардиру сезону отримав нападник лондонського «Арсенала» Тьєррі Анрі, який відзначився 27 забитими голами.
Голкіпер «Ліверпуля» Пепе Рейна вперше в кар'єрі став володарем нагороди «Золота рукавичка англійської Прем'єр-ліги». Він зберіг свої ворота недоторканими у 20 матчах сезону.[5]
- ↑ GERRARD NAMED PFA PLAYER OF THE YEAR. Sporting Life. Архів оригіналу за 22 листопада 2007. Процитовано 14 січня 2011. [Архівовано 2009-10-06 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Gerrard named player of the year. BBC News. 23 квітня 2006. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 14 січня 2011.(англ.)
- ↑ BBC SPORT | Football | My Club | Arsenal | Henry picks up award from writers. BBC News. 27 квітня 2006. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 14 січня 2011.(англ.)
- ↑ Тренер року англійської Прем'єр-ліги#Переможці
- ↑ Reina collects Golden Gloves Award. Premierleague.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 14 січня 2011. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)