Перейти до вмісту

Чемпіонат світу з легкої атлетики 2019 — біг на 100 метрів (чоловіки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Біг на 100 метрів (чоловіки)
на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2019
Старт фінального забігу
Місце«Халіфа»
Учасників42 з 26 країн
Розклад
Попередній раунд27 вересня
Забіги27 вересня
Півфінали28 вересня
Фінал28 вересня
Призери
1США Крістіан Коулмен
2США Джастін Гетлін
3Канада Андре де Грассе
2017
2022
Фінальний забіг
Чемпіонат світу з легкої атлетики 2019
Бігові види
100 м   чоловіки   жінки
200 м   чоловіки   жінки
400 м   чоловіки   жінки
800 м   чоловіки   жінки
1500 м   чоловіки   жінки
5000 м   чоловіки   жінки
10000 м   чоловіки   жінки
100 м з/б жінки
110 м з/б чоловіки
400 м з/б чоловіки жінки
3000 м з/п   чоловіки   жінки
4×100 м   чоловіки   жінки
4×400 м   чоловіки   жінки
4×400 м змішаний
Шосейні види
Марафон чоловіки жінки
Ходьба 20 км чоловіки жінки
Ходьба 50 км чоловіки жінки
Технічні види
Висота чоловіки жінки
Жердина чоловіки жінки
Довжина чоловіки жінки
Потрійний чоловіки жінки
Ядро чоловіки жінки
Диск чоловіки жінки
Молот чоловіки жінки
Спис чоловіки жінки
Багатоборства
Семиборство жінки
Десятиборство чоловіки

Змагання з бігу на 100 метрів серед чоловіків на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2019 у Досі проходили 27-28 вересня на стадіоні «Халіфа».

Напередодні старту

[ред. | ред. код]

На початок змагань основні рекордні результати були такими:

WR Ямайка Усейн Болт (JAM) 9,58 Німеччина Берлін 16 серпня 2009
CR
WL США Крістіан Коулмен (USA) 9,81 США Пало-Альто 30 червня 2019

Основним фаворитом змагань вважався лідер сезону американець Крістіан Коулмен[1].

Результати

[ред. | ред. код]

Попередній раунд

[ред. | ред. код]

Умови кваліфікації до наступного раунду: перші з кожного забігу (Q) та п'ятеро найшвидших за часом з тих, які посіли у забігах місця, починаючи з другого (q)[2].

Забіг 1 2 3 4
Вітер (м/с) 0,1 0,4 0,3 0,0
Місце Забіг Атлет Час Примітки
1 1 Нідерланди Таймір Барнет (NED) 10,23 Q
2 2 Південна Корея Кік Кукйон (KOR) 10,32 Q
3 3 КНР Сюй Чжоучжен (CHN) 10,35 Q
4 4 Гамбія Ебрім Камара (GAM) 10,36 Q
5 1 Сент-Кіттс і Невіс Хакім Хаггінс (SKN) 10,49 q
6 4 Фіджі Рату Табакаукоро (FIJ) 10,56 q
7 3 Маврикій Джонатан Бардотьє (MRI) 10,61 q
8 1 Катар Овааб Барроу (QAT) 10,64 q PB
9 2 В'єтнам Нган Нгок Нгіа (VIE) 10,67 q SB
10 2 Того Єндунтьєн Тібекабе (TOG) 10,69
11 4 Малаві Стерн Ліффа (MAW) 10,72 NR
12 3 Гондурас Меліке Гарсія (HON) 10,76
13 2 Беліз Брендон Джонс (BLZ) 10,88
14 3 ДР Конго Россене Мпінго (COD) 10,98 PB
15 4 Науру Джона Гарріс (NRU) 11,01
16 1 Тонга Роналд Фотофілі (TGA) 11,06
17 1 Ангілья Саймон Морріс (AIA) 11,11 PB
18 2 Соломонові Острови Пол Маунікені (SOL) 11,29 SB
19 3 Федеративні Штати Мікронезії Скотт Джеймс Фіті (FSM) 11,34
20 4 Гвінея Шейк Камара (GUI) 11,38 PB
21 1 Афганістан Саїд Гілані (AFG) 11,45 SB
22 3 Гуам Бльо Перес (GUM) 11,48 SB
23 2 Кірибаті Тіріоро Віллі (KIR) 11,57
24 4 Бутан Дінеш Дхакал (BHU) 11,64 NR
25 4 Американське Самоа Найноа Томпсон (ASA) 11,66
26 4 Палау Андріан Ілілау (PLW) 11,67
27 1 Острови Кука Тікове Пііра (COK) 11,81
28 3 Маршаллові Острови Дон Мотелланг (MHL) 11,89 PB
29 1 Мавританія Альфа Діагана (MTN) 12,30 PB
2 Судан Ахмед Алі (SUD) DNS

Забіги

[ред. | ред. код]

Умови кваліфікації до наступного раунду: перші троє з кожного забігу (Q) та шестеро найшвидших за часом з тих, які посіли у забігах місця, починаючи з четвертого (q)[3].

Забіг 1 2 3 4 5 6
Вітер (м/с) -0,3 -0,8 -0,8 -0,3 -0,3 0,1
Місце Забіг Атлет Час Примітки
1 6 США Крістіан Коулмен (USA) 9,98 Q
2 1 ПАР Акані Сімбіне (ZAF) 10,01 Q
3 2 США Джастін Гетлін (USA) 10,06 Q
4 4 Ямайка Йоган Блейк (JAM) 10,07 Q
5 6 Італія Ламонт Якобс (ITA) 10,07 Q
6 4 Франція Джиммі Віко (FRA) 10,08 Q
7 3 Велика Британія Жарнел Г'юз (GBR) 10,08 Q
8 6 Японія Абдул Сані Браун (JPN) 10,09 Q
9 5 Бразилія Паулу Камілу де Олівейра (BRA) 10,11 Q
10 2 Канада Андре де Грассе (CAN) 10,13 Q
11 3 Нігерія Реймонд Екевво (NGR) 10,14 Q
12 5 США Майкл Роджерс (USA) 10,14 Q
13 4 Кот-д'Івуар Артур Сіссе (CIV) 10,14 Q
14 1 Канада Аарон Браун (CAN) 10,16 Q
15 4 Японія Йосіхіде Кірю (JPN) 10,18 q
16 3 Ліберія Еммануель Матаді (LBR) 10,19 Q
16 1 КНР Се Чженьє (CHN) 10,19 Q
18 2 Велика Британія Адам Джемілі (GBR) 10,19 Q
19 5 Італія Філіппо Торту (ITA) 10,20 Q
20 5 Японія Юкі Койке (JPN) 10,21 q
20 1 Нідерланди Таймір Барнет (NED) 10,21 q
22 4 КНР Сю Бінтян (CHN) 10,21 q
23 2 Ямайка Тайквендо Трейсі (JAM) 10,21 q
24 1 Велика Британія Оджі Едобурун (GBR) 10,23 q
25 1 США Крістофер Белчер (USA) 10,23
26 2 Нова Зеландія Едвард Осеї-Нкетіа (NZL) 10,24
27 5 Іран Гассан Тафтян (IRI) 10,24
28 3 ПАР Саймон Магакве (ZAF) 10,25
29 5 ПАР Тандо Длодло (ZAF) 10,25
30 6 Бразилія Родрігу ду Насіменту (BRA) 10,25
31 6 Барбадос Маріо Берк (BAR) 10,31
32 4 Південна Корея Кім Кукйон (KOR) 10,32
33 3 Нідерландські Антильські острови Седжей Грін (ANT) 10,33
34 3 Гана Джозеф Амоа (GHA) 10,36
35 6 Індонезія Лалу Мухаммад Зохрі (INA) 10,36
36 3 КНР Сюй Чжоучжен (CHN) 10,37
37 1 Кайманові Острови Кемар Гайман (CAY) 10,37
38 6 Швейцарія Алекс Вілсон (CHE) 10,38
39 3 Гамбія Ебріма Камара (GAM) 10,38
40 2 Австралія Роган Браунінг (AUS) 10,40
41 4 Бразилія Вітор Дус Сантус (BRA) 10,42
42 2 Нігерія Ушеоріце Іцекірі (NGR) 10,46
43 1 Фіджі Рату Табакаукоро (FIJ) 10,56
44 4 Сент-Кіттс і Невіс Хакім Хаггінс (SKN) 10,62
45 5 Катар Овааб Барроу (QAT) 12,82
5 Нігерія Дівайн Одудуру (NGR) DNS
6 В'єтнам Нган Нгок Нгіа (VIE) DNS
2 Маврикій Джонатан Бардотьє (MRI) DNS

Півфінали

[ред. | ред. код]

Найкращий результат за підсумками трьох півфіналів показав Крістіан Коулмен (9,88). До фіналу проходили перші двоє з кожного забігу та двоє найшвидших за часом з тих, які посіли у забігах місця, починаючи з третього[4].

Фінал

[ред. | ред. код]

Крістіан Коулмен виправдав сповна надії своїх вболівальників — впродовж всіх раундів змагань відчувалось, що він «на голову» сильніший за інших учасників змагань і 0,13 секунди відставання Джастіна Гетліна від нього у фінальному забігу було тому завершальним підтвердженням. Переможний час американця (9,76) став його новим особистим рекордом та другим в історії чемпіонатів світу переможним часом. Швидше за Коулмена перемагав у фіналах світових першостей лише Усейн Болт (9,58 у Берліні в 2009)[5][6].

Місце Атлет Час Примітки
1 США Крістіан Коулмен (USA) 9,76 WL
2 США Джастін Гетлін (USA) 9,89
3 Канада Андре де Грассе (CAN) 9,90 PB
4 ПАР Акані Сімбіне (ZAF) 9,93 SB
5 Ямайка Йоган Блейк (JAM) 9,97
6 Велика Британія Жарнел Г'юз (GBR) 10,03
7 Італія Філіппо Торту (ITA) 10,07 SB
8 Канада Аарон Браун (CAN) 10,08

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. PREVIEW: WOMEN'S 100M - IAAF WORLD ATHLETICS CHAMPIONSHIPS DOHA 2019. ІААФ. Архів оригіналу за 26 вересень 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  2. 100 Metres Men - Preliminary Round Summary (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересень 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  3. 100 Metres Men - Round 1 Summary (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересень 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  4. 100 Metres Men - Semi-Final Summary (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопад 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  5. REPORT: MEN'S 100M - IAAF WORLD ATHLETICS CHAMPIONSHIPS DOHA 2019. ІААФ. Архів оригіналу за 29 вересень 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  6. 100 Metres Men - Final Results (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопад 2019. Процитовано 4 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]