Чень Таньцю
| Чень Таньцю | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 січня 1896 Хуанчжоуd, Хуанчжоуська управаd, Хубей[d], Династія Цін |
| Помер | 27 вересня 1943 (47 років) |
| Країна | .svg){kind=small} Династія Цін Республіка Китай (1912—1949) |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Уханьський університет |
| Партія | КПК |
| Нагороди | |
Чень Таньцю (кит. спр. 陈潭秋, піньїнь: Chén Tánqiū; 4 січня 1896 - 27 вересня 1943) — китайський громадський і партійний діяч. Був одним із засновників Комуністичної партії Китаю (КПК).
Народився 4 січня 1896 у повіті Хуанган. Закінчив Вищу нормальну школу Уханя (нині відома як університет Ухань). Грав керівну роль у Руху 4 травня 1919. Разом із Дун Біу у 1920 заснував групу комуністів Уханя.
У 1921 він та Дун Біу взяли участь у конференції китайських комуністів, на якій було ухвалено рішення про заснування Комуністичної партії Китаю. Ця подія увійшла в історію як Національний конгрес Комуністичної партії Китаю[1].
Після партійного з'їзду Чень продовжив обіймати посаду керівника місцевого відділення КПК. У лютому 1923 був одним з організаторів загального страйку залізничників, у якому взяли участь представники робітничого руху по всій країні[2].
У 1935-1939 був делегатом КПК у Комінтерні, у цей же період прослухав курс у Міжнародній ленінській школі у Москві. Крім цього був делегатом в III, V, VI з'їздах КПК, а також був запрошений до участі у VII з'їзді, але 27 вересня 1943 страчений за наказом генерал-губернатора Синцзяна Шен Шицая, про що партійне керівництво звісток не мало[2].