Червоний Маяк (городище)
| Червономаяцьке пізньоскіфське городище та могильник | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області |
| Тип | пам'ятка археології[d] і могильник |
| Дата заснування | пізньоскіфський час (II століття до н. е. — IV століття н. е.) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Червономаяцьке (Бізюкове) городище та моги́льник — пам'ятка археології національного значення, що знаходиться на території села Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області на березі Каховського водосховища.
Городища (реєстраційний № 210011Н) з могильниками поруч (реєстраційний № 210012Н) належать до пізньоскіфських пам'яток Нижнього Подніпров'я Малої Скіфії другої половини II ст. до н. е. — середини III ст. н. е.
Дана пам'ятка археології знаходиться на території села Червоний Маяк Бериславського району на лівому березі балки Пропасної на Херсонщині.
Вперше пам'ятку виявили у середині XIX ст. Все сталось випадково: монахи Бізюкова монастиря тоді розкопали 136 пізньоскіфських могил[1].
.jpg)
Наукове дослідження могильника розпочалось у 1975 році, коли при будівництві нової частини села його виявив Олександр Бодянський. Два наступні роки (1976—1977 рр.) розкопки могильника проводив московський археолог Е. О. Симонович. Через десятиліття вивчення продовжила у 1986—1988 роках його колега О. О. Гей (також з Москви). Всього за радянських часів було досліджено 108 поховань.
.jpg)
За наступні півтора десятиліття було розграбовано та сплюндровано майже 200 могил. Нарешті, у 2011 році наукові дослідження могильника відновила Пізньоскіфська археологічна експедиція Інституту археології НАН України[2] під керівництвом доктора історичних наук, відомого археолога Олександра Симоненка .
Дослідження тривають щороку протягом місяця (червень або липень) завдяки фінансуванню Херсонської обласної державної адміністрації. Знайдений матеріал зберігається у Херсонському історико-археологічному музеї[1].
Загалом за всі роки розкопок на могильнику досліджено 155 поховань II століття до н. е. — IV ст. н.е: катакомби (земляні склепи), підбійні могили, могили в простих ямах.
Пізньоскіфське городище, що знаходилось на території нинішнього села Червоний Маяк на Херсонщині, можливо, згадується в праці Клавдія Птолемея як місто Амадока. Червономаяцьке городище — одне з 15 городищ, що ланцюжками розташовані по обидва береги Дніпра від Золотобалківського до Понятівського по правому берегу і від Знам'янського до Любимівського — по лівому. Пізньоскіфська культура Низового Дніпра виникла у II ст. до н. е. і існувала до IV ст. н. е.
Червономаяцьке городище, укріплене потужною оборонною стіною (залишки кам'яних споруд дійшли до нашого часу) має площу 3 га. Головна маса населення жила у передмісті навколо городища[3].
Неподалік від селища Червоний Маяк в ХІХ ст. монахи розкопали два ґрунтові могильники пізньоскіфського часу, зокрема, один з них — I—III сотліття н. е.
.jpg)
Серед речового матеріалу городища та могильника Червоний Маяк — залізна зброя і кінське спорядження (мечі, вістря стріл та списів, вудила), численна ліпна і гончарна (червоноглиняна і червонолакова) кераміка, бронзові люстра, фібули, браслети, сережки, намистини зі скла і напівкоштовних каменів. Поховальний обряд і начиння датують могили кінцем ІІ ст. до н. е. – першою половиною III ст. н. е. Окремі комплекси можуть бути датовані IV—V ст. н. е. Археологічний матеріал, знайдений під час розкопок, дає повне уявлення про давню історію регіону та його мешканців за часів Римської імперії.
Як показали дослідження, даний комплекс є єдиною цілком збереженою пам'яткою нижньодніпровського варіанту пізньоскіфської культури в Україні, оскільки саме тут збереглися: городище з акрополем, передмістя та могильник. Кожна складова частина пам'ятки доступна для вивчення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» городище «Червономаяцьке» та Червономаяцький могильник були включені до національного реєстру за № 210011-Н.
Наприкінці січня 2018 року Департамент культури, туризму та курортів Херсонської ОДА вийшов з ініціативою до керівництва Херсонської обласної державної адміністрації щодо утворення історико-культурного заповідника «Амадока» у селі Червоний Маяк Бериславського району, де в античні часи знаходилось одне з перших державних утворень скіфів. Планується його створити як комунальне підприємство Херсонської обласної ради. Втім, обласні депутати Херсонщини відправили дане питання на доопрацювання.
- ↑ а б Дослідження пізньоскіфського могильника Червоний Маяк. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Пізньоскіфська археологічна експедиція. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Симоненко О. В., Сікоза Д. М., Дзнеладзе О. С. Дослідження пізньоскіфського могильника Червоний Маяк і городища Львове // Археологічні дослідження в Україні 2015 [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Київ: Стародавній Світ, 2016. — 272 с. ISBN 978-966-2608-32-8
- Археологічні дослідження в Україні 2015 [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — К.: Стародавній Світ, 2016. — 272 с. ISBN 978-966-2608-32-8
- Симоненко А. В., Сікоза Д. М., Дзнеладзе О. С. Пізньоскіфський могильник Червоний Маяк. Дослідження 2011—2015 років [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Херсон, 2015. — 154 с.