Червоний Сінд
Червоний Сінд | |
---|---|
![]() | |
Тип марки | Стандартна марка |
Країна випуску | провінція Сінд, ![]() |
Місце випуску | Карачі |
Дата випуску | 1 липня 1852 |
Видавець | De La Rue & Company |
Метод друку | облатка з клейовим шаром, тиснення |
Номінал | ½ анни |
Причина рідкісності | перша марка Індії та Пакистану |
Тираж (екз.) | кілька тисяч |
Збереглося (екз.) | менше 100 |
1 |
«Червоний Сінд» — філателістична назва першої стандартної поштової марки провінції Сінд (Британська Індія) 1852 року. Перша марка на азіатському континенті.
Номінал ½ анни. Марка опукла, яскраво-червоного кольору, кругла. Для її друку використовувалися невеликі облатки з клеєм, що застосовувалися як підкладка для сургучного друку та для склеювання листів. У центрі марки розміщено традиційний товарний знак Ост-Індської компанії, поділений на три сегменти. Усередині них три літери «EIC» (англ. «East India Company»), зверху цифра «4» (чотири сторони світу), знизу — номінал марки ½ анни. Емблему оточує стягнутий пряжкою пояс із написом англ. «Scinde District Dawk» («Пошта округу Сінд»). Слово «Dawk» означає «доставка пошти естафетним шляхом».
Після анексії провінції Сінд Ост-Індська компанія організувала на її території свою адміністрацію. Комісаром був призначений англійський аристократ сер Генрі Бартл Фрер[en]. 1851 року він провів реформу поштової служби. Створено низку постійних ліній зв'язку з поштовими станціями з широким штатом піших та кінних листонош. Бувши великим шанувальником англійського реформатора поштової справи сера Роуленда Гілла, комісар звернувся до уряду Бомбея, якому підкорялася провінція Сінд, по дозвіл провести поштову реформу в провінції. Однак йому відмовили, мотивуючи це відсутністю грошей у скарбниці, та рекомендували знайти можливості на місці. Розцінивши цю відповідь як надану свободу дій, Фрер разом із поштмейстером Карачі Ліїсом Кофеєм вирішили випустити паперові знаки поштової оплати. Марки випустили 1 липня 1852 року.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/Whiteandbluescindedawks1852.jpg/250px-Whiteandbluescindedawks1852.jpg)
Пізніше з'ясувалося, що папір, використаний для виготовлення марок, дуже тендітний, а кругла форма незручна. Поштові чиновники вирішили друкувати марки на більш еластичному білому папері. Однак практика показала, що знаки оплати білого кольору губилися на білих конвертах, особливо при обробці листів у вечірній та нічний час. Тоді Фрер вирішив замовити партію марок відомої поліграфічної фірми «De La Rue & Company» в Лондоні. Вони надрукували опуклі марки синього кольору.
У вересні 1854 року за розпорядженням генерал-губернатора Індії обіг марок провінції Сінд припинений, а залишки екземплярів мали бути знищені. Майже одночасно у жовтні того ж року в Калькутті вийшла перша серія марок із портретом королеви Вікторії[1]. Вони використовувалися по всій території Британської Індії.
Хоча знаки поштової оплати Сінду належали одній провінції, вони вважаються першими марками Індії та у всіх каталогах значаться під номером 1.
Протягом 1852—1854 років поштова служба Сінду використала кілька тисяч поштових мініатюр, проте до сьогодні збереглися одиниці. Перший випуск (червоного кольору) довгий час був невідомий у негашеному вигляді. Лише при аукціонному продажі колекції Моріса Бурруса[en] в 1963 році негашений екземпляр вперше був представлений філателістам і тоді ж проданий за 1500 фунтів стерлінгів. Пізніше ця марка ще кілька разів з'являлася на аукціонах, і в 1995 році в Сінгапурі на аукціоні в період виставки «Сінгапур-95» змінила власника за 100 000 сінгапурських доларів. Поки що це єдиний відомий негашений екземпляр. У каталозі « Міхель» за 2003 рік вона оцінена в 100 000 євро. У гашеному вигляді марка оцінена в 12 000 євро. Гашені екземпляри зазвичай поганого стану.
-
Негашений екземпляр «Червоного Сінду»
-
Екземпляр, погашений пером хрест-навхрест
Оскільки марка є цінною, то підробок цих рідкісних марок дуже багато. Найлегше виявити підробки без тиснення на папері. Інші грубі підробки демонструють невідповідність другої літери «A» на слові ANNA чи «K» на слові DAWK; а в інших підробках «1/2» не відділяється від центральної емблеми у формі серця.
- ↑ Давыдов П. Г. (25 жовтня 2009). Виктория Ганноверская. Знаменитые люди: Персоналии почты и филателии. Смоленск: Мир м@рок; Союз филателистов России. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 15 лютого 2011.
- Бородин А. Первая в Азии // Филателия. — 1995. — № 6. — С. 57—58. (рос.)
- Владинец Н. И. Первая почтовая марка Азии // Филателия. — 2004. — № 3. — С. 9. (рос.)
- Kamal H. M. (20 лютого 2013). After 16 years, the National Stamp Show, Inpex, has returned to Mumbai. Life and Style News (англ.). Mumbai, India: Mid-Day; Mid-Day Infomedia Ltd. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
- Rare Indian Stamps. Stamp Collecting Resources: Rare Stamps Gallery (англ.). Knutsford, UK: Sandafayre Stamp Auctions; Sandafayre (Holdings) Ltd. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.