Співаківка (Ізюмський район)
| село Співаківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Оскільська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040130220055833 
|
| Облікова картка | Співаківка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1682 |
| Колишня назва | Червоний Шахтар |
| Населення | 501 |
| Площа | 2,66 км² |
| Густота населення | 188,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64351 |
| Телефонний код | +380 5743 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′1″ пн. ш. 37°3′36″ сх. д. / 49.18361° пн. ш. 37.06000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
87 м |
| Водойми | Сіверський Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64350, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Заводи, вул.Миру,18 |
| Карта | |
  Співаківка | |
 Співаківка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Співаківка (з 1921 до 19.05.2016 — Червóний Шахта́р) — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 501 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Заводська сільська рада.
Село Співаківка розміщене на лівому березі річки Сіверський Донець, річка в цьому місці звивиста, утворює лимани і заболочені озера, на протилежному березі розташоване село Заводи. Село оточене великим лісовим масивом (сосна).
До встановлення радянської влади село мало назву Співаківка. Потім перейменоване на Червоний Шахтар. У 2016 році Верховна Рада України повернула селу його історичну назву.
- 17 (27) лютого 1682 — дата заснування Співаківки.[1]
- 7 листопада 1921 — Співаківку було перейменовано на Червоний Шахтар. Це було викликано тим, що в боротьбі проти денікінців брали участь і шахтарі, які воювали в загонах Червоної Армії. Деякі з них загинули і поховані у Співаківці.
- 1920-і — 1930-х роки — до складу села Червоний Шахтар приєднали слободу Заводи.
- Під час Другої світової війни с. Співаківка з осені 1941 до лютого 1943 року перебувало під німецькою окупацією. Бійців, що загинули в боях за визволення села, було поховано у братській могилі. У 1962 році на могилі було встановлено пам'ятник.
- 19 травня 2016 — Червоний Шахтар перейменовано назад на Співаківку постановою Верховної Ради України.
- Пінчук Руслан Григорович (1988—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 547 осіб, з яких 244 чоловіки та 303 жінки[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 498 осіб[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,22 % |
| російська | 8,78 % |
| вірменська | 1,00 % |
- Молочно-товарна ферма.
- Придонецьке лісництво.
- Студія звукозапису Spivaki records [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.].
- Школа
- Галицький Микола Васильович (19.12.1918 — 04.08.1976) — уродженець села, учасник Другої світової війни, гвардії старший сержант, за відвагу удостоєний звання Герой Радянського Союзу (27.04.1945), кавалер ордена Леніна.
- Кушнарьов Євген Петрович — український політик, 16 січня 2007 року був смертельно поранений випадковим пострілом під час полювання біля села Червоний Шахтар[5].
- ↑ Кисиленко В. Ю. Огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2020. — С.107-116.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Вбивство українського політика Євгена Кушнарьова: білі плями розслідування // Цензор, 2017-01-30
- Погода в селі [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
 Населені пункти колишнього Ізюмського району (1923-2020) | |
|---|---|
| Села | Андріївка · Бабенкове · Боголюбівка · Бражківка · Бригадирівка · Бугаївка · Букине · Вербівка (†) · Вікнине (†) · Вірнопілля · Водорезівка (†) · Глинське · Голубівка (†) · Гороховатка (†) · Діброва · Дмитрівка · Довгеньке · Довгий Яр (†) · Донецьке · Забавне · Забаштівка (†) · Заводи · Залізний Яр (†) · Іванівка · Іванчуківка · Ізюмське (†) · Іскра · Кам'янка · Капитолівка · Карнаухівка · Козютівка · Комарівка · Копанки · Крамарівка · Куньє · Левківка · Липчанівка · Лисогірка · Майське (†) · Мала Комишуваха · Миколаївка · Новопавлівка · Олександрівка · Оскіл · Пасіка · Петропілля · Пимонівка · Підвисоке · Поляна · Попасне · Придонецьке · Рідний Край · Розсохувате · Рудневе · Семенівка · Синичено · Сніжківка · Співаківка · Студенок · Сулигівка · Суха Кам'янка · Сухий Яр · Тихоцьке · Топольське · Федорівка · Чистоводівка · Чорнобаївка · Шпаківка · Щасливе · Яремівка |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
