Черевань Антон Самійлович

Черевань Антон Самійлович
Черевань Антон Самійлович
Народився	4 серпня 1906; Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	24 березня 1975 (68 років); Полтава, Українська РСР, СРСР
Діяльність	історик
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Черевань.

Черевань Антон Самійлович (4 серпня 1906 року, село Глинське Більської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії — 24 березня 1975 року, місто Полтава) — український історик, педагог.

Біографія

Походив із сім'ї селян. Навчався на робфаці Харківського інституту соціального виховання (1930—1931) й у Харківському юридичному комвузі (1931—1932). В 1932—1934 роках — пропагандист ЦК ЛКСМУ і голова Всеукраїнського бюро пролетстуду. Із кінця 1934 до осені 1935 року працював педагогом дитячого приймальника Харківського обласного управління НКВС. Протягом 1935—1941 років навчався на історичному факультеті Харківського державного університету й в аспірантурі при кафедрі історії СРСР.

У червні 1941 року добровольцем вступив до лав Червоної Армії. У травні 1942-ого в оточенні радянських військ під Харковом зазнав поранення в голову та тяжкої контузії, потім — німецький полон. Наприкінці березня 1945 року вдалося втекти. Згодом узяв участь у воєнних діях на Далекому Сході.

У травні 1948 року захистив кандидатську дисертацію.Тема: Крестьянское движение против закрепощения на Левобережной Украине (50-е - 70-е г.г. XVIII в.) Через політичну недовіру виїжджає на Урал, де отримує посаду старшого викладача Пермського державного університету. 1953 року через «неблагонадійність» ученого звільняють з роботи. Із червня 1954 року працював доцентом, а згодом і завідувачем кафедри історії СРСР Карельського педагогічного інституту^[ru].

У жовтні 1962 року повертається на Батьківщину. Працював у Полтавському державному педагогічному інституті доцентом, професором кафедри історії СРСР і УРСР.

Став першим доктором історичних наук Полтавщини, захистивши 1968 року докторську дисертацію, над якою працював упродовж кількох років, використовуючи історичні документи, які зберігались у фондах архівів Ленінграда, Москви, Києва, Архангельська, Петрозаводська, Пермі тощо. Створив наукову історико-аграрну школу. Член КПРС^[1].

Праці

Автор біля 45 праць. Основні з них:

Черевань А. С. Селянський рух проти закріпачення на Лівобережній Україні (50-70 рр. XVIII ст.), 1948.
Черевань А. С. Научная работа кафедры истории СССР Молотовского государственного университета им. А. М. Горького в 1947—1949 гг. // Вопросы истории. — 1950. — № 3. — С. 151—152;
Черевань А. С. Крестьянская война в России под руководством Е.Пугачова и антикрестьянское движение в 50–70-х гг. XVIII на Украине // Молотовский ун-т им. А. М. Горького. Доклады научных конференций. Вып. 5–6. Историко-филологический. — 1951. — С. 17–25;
Черевань А. С. Развивать интерес к научной работе // Вестник высшей школы. — 1952. — № 7. — С. 52–54;
Черевань А. С. Совместная борьба украинских и русских крестьян против феодального гнета в 60–70-е гг. XVIII века // Вопросы истории. — 1953. — № 12. — С. 29–41;
Черевань А. С. Классовая борьба в южной части Левобережной Украины в третьей четверти XVIII в. // Молотовский гос. ун-т им. А. М. Горького. Ученые записки. — Т. 8. — Вып. 2. — Молотов, 1953. — С. 255—260;
Черевань А. С. Из истории антикрепостнического движения накануне Крестьянской войны под руководством Е. И. Пугачова (Воронежская, Белгородская губ. и Слободская Украина) // Карельский пединститут. Ученые записки. — Т. 3. — Вып. І. — Петрозаводск, 1956. — С. 25–33;
Черевань А. С. Эволюция земельных отношений государственных крестьян Урала и Европейского севера России во второй половине XVIII — первой трети ХІХ в. // Ученые записки Петрозаводского Гос. Ун-та. — Петрозаводск, 1957. — Т. VII. — Вып. І. — С. 65–100;
Черевань А. С. Формирование сословия государственных крестьян на Урале и Европейском севере России. — Петрозаводск, 1960; Из истории земледельческого хозяйства государственных крестьян крестьян Карелии, Европейского севера России и Урала во во второй половине XVIII — первой трети ХІХ в. (к вопросу разложения крестьянства) // Вопросы истории. — Вып. І. Сб. Петрозаводского гос. ун-та. — Петрозаводск, 1961. — С. 68–106;
Черевань А. С. К вопросу о роли государственных крестьян Карелии, Европейского севера России и Урала в развитии промышленности (вторая половина XVIII — первая треть ХІХ в.) // Вопросы истории. — Сб. Петрозаводского гос. ун-та. Вып. 2. — Петрозаводск, 1962;
Черевань А. С. К вопросу о роли государственных крестьян Карелии, Европейского севера России в развитии судостроения и судоходства (вторая половина ХVШ — первая треть ХІХ в.) // Ученые записки Петрозаводского гос. ун-та. — Т. 11. — Вып. 1. Исторические науки. — Петрозаводск, 1962. — С. 223—254;
Черевань А. С. До перебування О. Пугачова на Україні і в Білорусії // УІЖ. — 1963. — № 3. — С. 108—110; Соціальний зміст законодавства царської Росії у другій половині XVIII — першій чверті ХІХ ст. // Питання історії народів СРСР. — Вип. 2. — Харків, 1966;
Черевань А. С. О развитии товарно-денежных отношений на Урале и Европейском севере России во второй половине XVIII — первой трети ХІХ вв.) // Ученые записки Петрозаводского гос. ун-та. — Т. 14. — Вып. 6. Исторические науки. — Петрозаводск, 1967. — С. 31–40.
Черевань A.C. Очерки истории социально-экономического положения государственных крестьян Урала и Европейского севера до реформы П. Д. Киселева: Автореф. д. ист. наук. — Киев , 1968.

Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора
За перемогу над Німеччиною
За перемогу над Японією
Ювілейна медаль перемоги 1965

Інше

На історичному факультеті Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка періодично проводяться Череванівські читання^[2]

Примітки

↑ Поновлений в лавах членів партії лише в 1956 році, оскільки в 1942 потрапив у полон і його членство в ВКП(б) припинилось
↑ Всього відбулося три конференції: у 2007, 2013 і 2016 роках

Джерела

Капустян, Г. Наукова і людська школа професора Череваня. До 100-річчя від дня народження вченого, педагога / Г. Капустян // Зоря Полтавщини. — 2006. — 23 травня.
Капустян, Г. Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самійловича Череваня у Росії [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // Чорноморський літопис. — 2010. — Випуск 2. — С. 112—115.
Капустян, Г. Професор Черевань — дослідник аграрної історії // Український селянин. — 2014. — Випуск 14. — С. 51-54.
Капустян, Г. Черевань Антон Самійлович // Українські історики. Біобібліографічний довідник. — Випуск 3. Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 309—311.

[1] Поновлений в лавах членів партії лише в 1956 році, оскільки в 1942 потрапив у полон і його членство в ВКП(б) припинилось

[2] Всього відбулося три конференції: у 2007, 2013 і 2016 роках

[1]

[2]