Черемошне (Тиврівська селищна громада)
село Черемошне | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район | Вінницький район | ||||
Тер. громада | Тиврівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA05020270260035637 | ||||
Облікова картка | Черемошне на сайті ВРУ | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 615 | ||||
Площа | 24,625 км² | ||||
Густота населення | 24,97 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 23325 | ||||
Телефонний код | +380 4355 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°57′16″ пн. ш. 28°25′3″ сх. д. / 48.95444° пн. ш. 28.41750° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
309 м | ||||
Водойми | Черемуха | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 23325, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Черемошне, вул. Ватутіна, 5 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Черемо́шне — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Населення становить 615 осіб. Входить до складу Тиврівської селищної громади.
Герб має щитоподібну форму і малиновий колір забарвлення, що символізує мужність і сміливість людей, які проживали на цій території і здобули для неї героїчну славу. У верхньому лівому куті розташований хрест — символ християнства і вірності чотирьом його чеснотам — помірності, розсудливості, справедливості й мужності. У верхньому правому куті яскраве сонце. Саме воно є символом Подільської землі — її багатства і родючості.
У центрі елемент родинного герба брацлавського полковника Данила Нечая, героя народно — визвольної війни українського народу проти польської шляхти, що загинув у битві біля села у лютому 1651 року, який символізує удачу в боротьбі.
У нижній частині щита вінок із пятипелюсткових квіток черемшини, що символізує сьогоднішню назву села. Існує романтична легенда про закоханих Іванка і Черемшину, яких розлучила боротьба з монголо-татарами. Дівчина оплакувала розлуку з коханим і на місцях, куди падали її сльози виростали диво-деревця — кущі черемшини, тому і назвали село Черемошне[джерело?].
За переказами у полі біля Черемошного в братській могилі був похований Данило Нечай після загибелі 10 лютого 1651 року у бою з польськими військами Мартина Калиновського під час захисту містечка Красне. Козаки насипали шапками могилу, яка, згідно з історичними джерелами, височіла тоді в оточенні ще шести курганів.[1]
5 листопада 1919 року після відступу з-під Тульчина у Черемошному стояв Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[2].
Провісником здобуття незалежності України навесні 1990 року стало прибуття агітаційної групи студентів зі Львова,Дрогобича і Вінниці разом з Олександром Нижником та іншими активістами Народного Руху України. Агітатори побували у Тиврові,де їх зустріли Віктор Горбик,Володимир Зоренко та інші місцеві активісти Народного Руху та на символічній імовірній могилі козацького полковника Данила Нечая поблизу села Черемошне Тиврівського району,маловідомій на той час за межами Вінниччини. Активіст Студентського Братства Львова Олег Зоренко висловив ідею відвідання агітаторами цього історичного місця,яку було із захопленням підтримано.Там виступив студент Львівського університету імені Івана Франка Андрій Войтюк,родом з Білянів на Могилів-Подільщині,в подальшому - військовик Збройних Сил України, учасник антитерористичної операції на сході України та війни з російськими агресорами. Він зажадав від влади "збудувати дорогу до Нечая - із мармуру!"(на той час дорога була грунтовою та ще довго залишалась такою). Потім агітатори вирушили на батьківщину великого українського поета Василя Стуса село Рахнівку на Гайсинщині, де місцевий голова колгоспу Лантух намагався перешкодити агітаційній роботі.
В 1824 — учителем у Віламовських працював Маврицій Гославський.
-
Могила Данила Нечая біля с. Черемошне
-
Обелиск на могилі Д. Нечая
-
Пам'ятник воїнам-односельчанам
- ↑ * [1]«Україна Молода», номер 062 за 03.04.2010, Перше місце після Хмельницького [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
- Черемо́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.574-575
- Czeremoszne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 800. (пол.)
- Czeremoszna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 363. (пол.)
- Погода в селі Черемошне [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |