Черкаська гіперболоїдна вежа
Черкаська гіперболоїдна башта | |
---|---|
![]() Черкаська гіперболоїдна башта, 2017 | |
49°25′38″ пн. ш. 32°03′33″ сх. д. / 49.42722° пн. ш. 32.05917° сх. д. | |
Країна |
![]() |
Розташування | місто Черкаси |
Архітектор | В. Г. Шухов |
Відкриття | 1914 |
Дата зруйнування | 1944—1949 |
Стиль | конструктивізм |
Висота | 34 м |
Призначення | водонапірна вежа |
Адреса | на території КП «Черкасиводоканал» |
![]() | |
![]() |
Черка́ська гіперболо́їдна ве́жа — одна з перших гіперболоїдних конструкцій російського інженера Володимира Шухова, збудована ще на початку XX століття в місті Черкаси.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/%D0%92%D0%B5%D0%B6%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A8%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%85.jpg/220px-%D0%92%D0%B5%D0%B6%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%A8%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%85.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0_%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96.jpg/220px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0_%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96.jpg)
Гіперболоїдна башта була збудована в 1914 році, коли місто використовувало для водопостачання підземні води. Тоді вона відігравала роль водонапірної башти і подавала воду в будівлі висотою до 30 м. В грудні 1944 року, під час Другої світової війни, німці, відступаючи з міста, зруйнували башту. Після війни було вирішено відбудувати унікальну конструкцію. Повністю башту відбудували лише в 1949 році.
В 1975 році місто перейшло на водопостачання з Дніпра і від використання башти відмовились. Сьогодні вона є унікальною архітектурною спорудою, адже з усіх таких башт, які збудував Володимир Шухов, а їх трохи більше 200, у світі залишилось лише 20.
Саме через її унікальність, баштою цікавляться різні науковці та наукові установи всього світу. Навесні 2011 року конструкцією зацікавився керівник міжнародного наукового проєкту, професор Мюнхенського технічного університету у Німеччині Манфред Шуллер та посольство ФРН в Україні. Вони впродовж двох тижнів влітку провели деформаційні заміри та склали документацію конструкції. Дослідження проводилось в рамках німецько-австрійсько-швейцарського проєкту «Легкі металоконструкції В. Г. Шухова», що присвячений вивченню спадщини видатного російського інженера.