Черкаське (Самарівський район)
селище Черкаське | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
селище Черкаське взимку | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Дніпропетровська область | ||||
Район | Самарівський район | ||||
Тер. громада | Черкаська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA12100130010091954 | ||||
Облікова картка | Селище Черкаське | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1949 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Населення | ▲ 4 117 (01.01.2022)[1] | ||||
Поштовий індекс | 51272 | ||||
Телефонний код | +380 5693 | ||||
Географічні координати | 48°42′15″ пн. ш. 35°23′0″ сх. д. / 48.70417° пн. ш. 35.38333° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 70 м
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Вільне | ||||
До станції: | 11 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 51272, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, селище Черкаське, вул. Лісна, 24 | ||||
Голова селищної ради | Ніколюкін Павло Вікторович | ||||
Карта | |||||
Черкаське у Вікісховищі |
Черка́ське — селище Дніпропетровської області Самарівського району. З 2019 року центр Черкаської селищної громади. Населення за переписом 2001 року становить 4 046 осіб.
Колишнє військове містечко 22-ї гвардійської танкової дивізії 6-ї гвардійської танкової армії ЗС СРСР Київського ВО.
Селище Черкаське знаходиться на лівому березі річки Самара, вище за течією на відстані 5,5 км розташоване селище Зарічне, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Орлівщина, на протилежному березі — село Хащеве. До селища примикає лісовий масив (сосна).
На Плані Генерального Межування Новомосковського та Катеринославського повітів за 1821 рік вказано, що у районі в'їзду до сучасного смт Черкаське існувало шкіряне виробництво[2], позначене на мапі як "Кожевенна фабрика". Також на мапі зафіксована назва струмка, який можна бачити і донині – р. (ручай) Липʼянка.
Збудовано у 1949 році як невелике військове містечко навчального батальйону Нове (землянки на околиці теперішнього селища в напрямку села Орлівщина) Нове, з 1958 р. Черкаське за почесним найменуванням передислокованої сюди із Забайкалля восени 1957 року Черкаській гвардійській танковій дивізії, для якої почалося будівництво житлових одноповерхівок на 4500 мешканців, 8-річній школи і казарм. Зводилися багатоповерхівки, казарми (з 1979 року), парки для військової техніки, облаштовувалися командні пункти, прокладалися дороги. В гуртожитку нині ЖЕК, в Будинку офіцерів селищна рада.
На початку 60-х років було побудовано три двоповерхових будинки, а в 70-х роках почалося будівництво п'ятиповерхових будинків — це будинки № 1,2,3. У 1978 році відкрито нову 10-річну школу.
У 1990 році гвардійська танкова дивізія була розформована, і на її місце з Угорщини прибула 93-тя мотострілецька дивізія, а нині бригада, найкраща в Збройних силах України. Кількість населення зросла до 7,5 тис. Почалось будівництво дитячого садочка, житлових будинків, школи. У тому ж 1990 році була створена Черкаська селищна рада, головою якою з того часу до тепер місцеві жителі обирають В. С. Тотояна. Населення 4227 осіб (на 1.07.2007 р.). Меблевий цех, є амбулаторія, будинок офіцерів, дитячий садочок, школа мистецтв, перукарні, АЗС. 10 жовтня 2003 році відкрила свої двері нова школа. Багато жителів селища брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, 103 чоловіка пройшли бойових шлях в Афганістані. До 20-річчя виводу радянських військ з Афганістану в селищі відкрито музей, пам'ятник воїнам—афганцям.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2270 | 56.10% |
російська | 1759 | 43.48% |
білоруська | 7 | 0.17% |
інші/не вказали | 10 | 0.25% |
Усього | 4046 | 100% |
- ТОВ «Дельта-плюс».
- Черкаська пілотна загальноосвітня школа I—III ступенів акредитації[4]
- Дитячий садочок.
- Амбулаторія.
- Військовий госпіталь.
- Гарнізонний будинок офіцерів.
- Філія Новомосковської районної школи мистецтв.
- 93-тя окрема механізована бригада
- 74-й окремий розвідувальний батальйон
- 121-й окремий полк зв'язку
- 502-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби
- 532-й окремий ремонтно-відновлювальний полк
- Новомосковський навчальний центр
- Делюкін Юрій Петрович (1994—2017) — солдат Збройних сил України, десантник, учасник російсько-української війни.
- Малетич Дмитро Миколайович (1995—2016) — учасник російсько-української війни[5].
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ OldMaps.dp.ua - Інтерактивні історичні карти м. Дніпро / Интерактивные исторические карты г. Днепр. oldmaps.dp.ua. Процитовано 10 вересня 2023.
- ↑ Офіційний сайт Черкаської школи. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
- ↑ Загиблі Герої. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- На Дніпропетровщині невідомі сплюндрували пам'ятник загиблим військовим перед відкриттям [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода» 7 жовтня 2017 [Архівовано з першоджерела 8 жовтня 2017.]
- Селище Черкаське // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Погода в селищі Черкаське [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Знищення в межах території селища Черкаське унікального Самарського лісу [Архівовано 8 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень: [Історичні нариси]. — Д.: Арт-Прес, 2012. — С. 166 (герб) — 167 (прапор та значення). — 192 с. ISBN 978-966-348-279-8
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |