Перейти до вмісту

Чернега Петро Макарович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чернега Петро Макарович
Народився10 грудня 1945(1945-12-10) (79 років)
Терешки, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьвикладач університету
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Вчене званняпрофесор
ЗакладНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Нагороди
Почесний краєзнавець України Почесна грамота Міністерства освіти і науки України

Чернега Петро Макарович — доктор історичних наук, професор, який викладає в Національному педагогічному університеті М. П. Драгоманова та займає посаду завідувача кафедрою етнології та краєзнавчого туризму. Нагороджений почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005). Почесний краєзнавець України (2015).

Чернега Петро Макарович народився 10 грудня 1945 р. в с. Терешки Сквирського р-ну Київської області[1].

Історичні відомості

[ред. | ред. код]
  • Трудову діяльність розпочав 1962 р., навчаючись у технічному училищі № 4 у Білій Церкві. Після закінчення навчання працював слюсарем автотранспортної контори на будівництві Київ. гідроелектростанції.
  • 1964–67 — служба в армії у групі радянських військ на території Німецької Демократичної Республіки.
  • 1968–74 — слюсар, звільнений секретар комітету комсомолу в Автотранспортному підприємстві № 1 «Головкиївміськбуду».
  • 1976 закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету.
  • 1974–79 — начальник відділу кадрів, м. н. с. Ін-ту історії АН УРСР.
  • 1979–81 — механік відділу технічного контролю автотранспортного підприємства № 1. Канд. дис. «Діяльність профспілок на визволеній території Української РСР в 1943—1945 рр.» (1982, наук. кер. — д. і. н. М. В. Коваль).
  • 1982 — старший лаборант кафедри історії СРСР Київського державного педагогічного інституту.
  • 1983–93 — доцент кафедри історії КПРС (з 1987 — каф. історії) Київ. політех. ін-ту.
  • З 1993 — доц., з 1994 — завідувач кафдри історії слов'ян і українознавства Національного педедагогічного інститу імені М. П. Драгоманова. Докт. дис. «Внесок робітників України у зміцнення воєнно-економічної могутності СРСР в роки Другої світової війни 1939—1945 рр.» (2005)[2][3].

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Виробнича діяльність і матеріально-побутове становище робітників України в роки Другої світової війни . — К., 2006..
  • Радянська профспілкова система в Україні у період Другої світової війни // Генеза — 2005. — № 1 (10)..
  • Вклад робітників України у зміцнення воєнно-економічної могутності СРСР в роки Другої світової війни. — К., 2004..
  • Технічна творчість промислових робітників України в роки Другої світової війни. // Пам'ять століть. — 2004. — № 6..
  • Нормування і оплата праці промислових робітників України в роки Другої світової війни // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. — 2004. — № 3..
  • Український народ в Другій світовій війні: новий погляд на проблему // Історія в школі. — 2000. — № 5–6..
  • Внесок українського народу в перемогу над фашистськими загарбниками // Історія слов'янських народів: актуальні проблеми дослідження. — Вип. 6:Слов'янські народи в Другій світовій війні. — К., 2000..
  • 50-річчя перемоги над фашизмом. Україна і Друга світова війна. Матеріали на допомогу викладачам та вчителям. — К., 1995 (у співавт.)..Важкий шлях до перемоги // Вісник Національної академії наук України. — 1995. — № 5–6..
  • Посібник з історії для учнів середніх шкіл, ліцеїв, гімназій та вищих навчальних закладів. Част. перша. Історія України. — К., 1995 (у співавт.)..Общественно-политическая и патриотическая деятельность трудящихся Прикарпатья // Карпаты, 1941—1945. Документальные военно-исторические очерки. — Ужгород, 1995..
  • Посібник з історії для вступників до вищих навчальних закладів, учнів середніх шкіл, ліцеїв та гімназій. — Харків, 1994 (у співавт.)..
  • Профсоюзы Украинской ССР в годы Великой Отечественной войны (1941—1945 гг.) — К., 1987..
  • Стахановцы в Великой Отечественной войне. — К., 1985..
  • Використання змагальних форм організації праці на українських підприємствах напередодні і під час Другої світової війни // УІЖ –2005.– № 1..

Література

[ред. | ред. код]
  1. «Не висиха душі криниця …» // Освіта . — 2006. — 11–18 січня..
  2. Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998..
  3. Чернега Петро Макарович // Професори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: біобібліографічний довідник 1944-2009 рр. / укл.: Г. І. Волинка, О. С. Падалка, Л. Л. Макаренко; за заг. ред. В. П. Андрущенка. - 2-е вид; доп. і перероб. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - С. 369-370.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЧЕРНЕГА ПЕТРО МАКАРОВИЧ. resource.history.org.ua. Процитовано 10 жовтня 2024.
  2. ↑ ЧЕРНЕГА ПЕТРО МАКАРОВИЧ. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  3. ↑ Я вибирав долю собі сам. До 70-річчя від дня народження і 40-річчя науково-педагогічної та громадської діяльності доктора історичних наук, професора Петра Макаровича Чернеги: біобібліографічний покажчик. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2015. с. 66.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернега_Петро_Макарович&oldid=43657466