Перейти до вмісту

Чернишенко Дмитро Миколайович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дмитро Миколайович Чернишенко
Дмитро Миколайович Чернишенко
Дмитро Миколайович Чернишенко
Заступник голови уряду РФ
Нині на посаді
На посаді з21 січня 2020
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрМихайло Мішустін
Народився20 вересня 1968(1968-09-20) (56 років)
Саратов, РРФСР, СРСР
Відомий якспортивний функціонер, політик
ГромадянствоРосія Росія
Alma materМосковський державний технологічний університет «Станкін»d Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиОрден «За заслуги перед Вітчизною» — 2014
Орден Пошани
Орден Пошани
Орден Дружби
Орден Дружби
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро Миколайович Чернишенко (нар 20 вересня 1968 року, Саратов, РРФСР) — російський політичний діяч. Заступник голови уряду РФ з 21 січня 2020 року.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Виріс у Майкопі й Сочі.

Закінчив Московський технологічний університ, інженер-системотехнік. Під час навчання намалював графіку для рекламного ролика МММ, за яку отримав свій перший гонорар у розмірі $1500.

1989—1991 — програміст у телекомунікаційній компанії.

1989 року разом з однокурсниками з МГТУ «Станкін» заснував компанію «Інформатика Маркетинг сервіс» (ІМС) — одну з перших студій комп'ютерної графіки в СРСР.

1991—1992 — заступник директора компанії ІМС.

1992—1994 — директор рекламного агентства СФТ

1993 — співзасновник рекламного агентства Media Arts, створеного на базі ІМС, яке незабаром отримало статус рекламного холдингу Media Arts Group.

1998—2002 — директор телевізійної виробничої студії «ДТВ-МА», яка виникла в результаті придбання холдингом Media Arts Group компанії D'агсу TV («Д'арсі Телевіжн»), що займалася зйомками рекламних роликів. Клієнтами «ДТВ-МА» були провідні міжнародні бренди та рекламні агентства. На рахунку студії більше 30 нагород російських і міжнародних фестивалів.

У 2002 року — став старшим віце-президентом Media Arts Group і очолив компанію Sportima, створену всередині холдингу для роботи в сфері спортивного маркетингу.

У листопаді 2005 року — очолив кампанію за право проведення Олімпійських і Паралімпійських ігор в Сочі, ставши генеральним директором Заявочного комітету «Сочі-2014».

З 2007 по 2014 року — був президентом Організаційного комітету XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 р. в Сочі.

З 26 вересня 2007 року — член президії Ради при Президенті Російської Федерації з розвитку фізичної культури і спорту, спорту вищих досягнень, підготовки та проведення XXII зимових Олімпійських ігор і XI зимових Паралімпійських ігор 2014 р. в Сочі[2]. У перший рік членства (з 26 вересня 2007 р.по 5 вересня 2008 р.) обіймав посаду секретаря Ради.

З 12 листопада 2007 року — заступник Голови Наглядової ради Олімпбуд[3].

З жовтня по грудень 2014 року — очолював інвестиційну компанію Volga Group, що керує активами підприємця Геннадія Тимченко.

З 28 листопада 2014 року — президент і голова правління Континентальної хокейної ліги[4]

З 23 грудня 2014 року — член Ради Федерації хокею Росії.

З 13 січня 2015 року — генеральний директор і голова правління Газпром-Медіа Холдинг.

З 2016 року є головою ради директорів Національного рекламного Альянсу РФ.

З 21 січня 2020 року — заступник Голови Уряду РФ[5] з питань цифрової економіки та інновацій, зв'язку та ЗМІ, а також культури, туризму та спорту. Курирує реалізацію нацпрограм Цифрова економіка, культура, а також федерального проекту" Спорт — норма життя «нацпроекту». Також у його веденні питання держполітики у сфері ЗМІ та інноваційної діяльності, державного регулювання цін (тарифів) у сфері зв'язку та реалізації держпрограм у галузі IT та зв'язку. Крім того, відповідає за проведення особливо значущих спортивних заходів та взаємодію з релігійними організаціями[6].

Санкції

[ред. | ред. код]
Нагородження орденом "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня. 24 березня 2014 року

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.

З 28 лютого 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу, "за активну підтримку або здійснення дій чи політики, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, а також стабільності та безпеці в Україні".[7]

З 9 травня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.

З 15 грудня 2022 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки.[8]

З 4 березня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[9]

Указом президента України Володимира Зеленського від 9 червня 2022 року перебуває під санкціями України.[10]

З 22 листопада 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[11]

З 27 січня 2023 року під санкціями Японії.[12]

24 лютого 2023 року внесений до санкційного списку Канади, як "еліта і близький соратник режиму".[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мишустин распределил обязанности между своими заместителями (рос.). РИА Новости. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  2. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 05.09.2008 р. № 1311 (ua) . Президент Росії. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 9 вересня 2019.
  3. ↑ / розпорядження Уряду Російської Федерації від 12 листопада 2007 року № 1604-р // tgost.ru. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 26 березня 2020.
  4. ↑ Рада директорів КХЛ обрала Дмитра Чернишенка новим Президентом Ліги. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
  5. ↑ Дмитро Миколайович Чернишенко - уряд Росії. government.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  6. ↑ Мішустін розподілив обов'язки між своїми заступниками (рос.). РІА Новини. 20200128t2349+0300. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  7. ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  8. ↑ Russia-related Designations and Designations Updates; Issuance of Russia-related General Licenses; Publication of Russia-related Frequently Asked Questions | Office of Foreign Assets Control. ofac.treasury.gov (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  9. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 9 квітня 2023.
  10. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №400/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 червня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  11. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (новозел. англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  12. ↑ ウクライナ情勢に関する外国為替及び外国貿易法に基づく措置について (PDF).
  13. ↑ Канада розширила санкції проти Росії. Під обмеження потрапили віцепрем'єри РФ, донька Кадирова і син Медведєва. gordonua.com. Процитовано 9 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернишенко_Дмитро_Миколайович&oldid=39186301